Page 32 - 4513
P. 32

– статистичний, за яким значення показників якості продукції
            визначають, користуючись правилами математичної статистики.
                  4. Методи оцінювання показників якості продукції:
                  –  вимірювальний  (інструментальний),  який  здійснюють  на

            підставі даних, отримуваних від технічних засобів вимірювань;
                  – розрахунковий, який здійснюють на підставі використання
            теоретичних  і  (чи)  емпіричних  залежностей  показників  якості

            продукції від їх параметрів;
                  – реєстраційний, який здійснюють на підставі спостережень і
            підрахунку кількості певних подій, предметів або витрат;
                  –  соціологічний,  який  здійснюють  на  підставі  збирання  та

            аналізу думок фактичних або потенційних споживачів продукції;
                  –  органолептичний,  який  здійснюють  на  підставі  аналізу
            сприйняття органами чуття;

                  – експертний, який здійснюють на підставі висновків, зроб-
            лених експертами.


               1.4 Методологічні основи визначення вагомостей окремих
                                    властивостей якості продукції


               1.4.1 Загальна характеристика методів визначення вагомостей
                                            властивостей якості

                  Розрізняють такі методи визначення вагомостей властивостей
            якості продукції: вартісний, імовірнісний (статистичний), експер-

            тний, соціологічний, змішаний.
                  Якщо потрібно оцінювати продукцію як здатність задоволь-
            няти встановлені і передбачені потреби, то коефіцієнт вагомості

            необхідно оцінювати виходячи із споживчої вартості, використо-
            вуючи статистичні оцінки корисності для споживачів.
                  На  практиці  оцінку  коефіцієнтів  вагомостей  формалізують
            шляхом зважування будь-яких змін через оцінку споживчої вар-

            тості об’єкта загалом.
                  Найпростіший підхід полягає в тому, що корисність зростає
            пропорційно якогось показника. Наприклад, якщо термін експлу-

            атації технічного засобу виріс на 10 %, то ціна теж на 10 % пови-
            нна бути вищою. Проте на практиці такої залежності немає. Мо-
            же бути нелінійна залежність, наприклад, із зменшенням порогу

            чутливості приладу його вартість зростає.


                                                        32
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37