Page 32 - 4513

– статистичний, за яким значення показників якості продукції
визначають, користуючись правилами математичної статистики.
4. Методи оцінювання показників якості продукції:
– вимірювальний (інструментальний), який здійснюють на

підставі даних, отримуваних від технічних засобів вимірювань;
– розрахунковий, який здійснюють на підставі використання
теоретичних і (чи) емпіричних залежностей показників якості

продукції від їх параметрів;
– реєстраційний, який здійснюють на підставі спостережень і
підрахунку кількості певних подій, предметів або витрат;
– соціологічний, який здійснюють на підставі збирання та

аналізу думок фактичних або потенційних споживачів продукції;
– органолептичний, який здійснюють на підставі аналізу
сприйняття органами чуття;

– експертний, який здійснюють на підставі висновків, зроб-
лених експертами.

1.4 Методологічні основи визначення вагомостей окремих
властивостей якості продукції

1.4.1 Загальна характеристика методів визначення вагомостей
властивостей якості

Розрізняють такі методи визначення вагомостей властивостей
якості продукції: вартісний, імовірнісний (статистичний), експер-

тний, соціологічний, змішаний.
Якщо потрібно оцінювати продукцію як здатність задоволь-
няти встановлені і передбачені потреби, то коефіцієнт вагомості

необхідно оцінювати виходячи із споживчої вартості, використо-
вуючи статистичні оцінки корисності для споживачів.
На практиці оцінку коефіцієнтів вагомостей формалізують
шляхом зважування будь-яких змін через оцінку споживчої вар-

тості об’єкта загалом.
Найпростіший підхід полягає в тому, що корисність зростає
пропорційно якогось показника. Наприклад, якщо термін експлу-

атації технічного засобу виріс на 10 %, то ціна теж на 10 % пови-
нна бути вищою. Проте на практиці такої залежності немає. Мо-
же бути нелінійна залежність, наприклад, із зменшенням порогу

чутливості приладу його вартість зростає.

32