Page 116 - 4513

обов'язки між контрольним апаратом і виробниками, підвищити
відповідальність за якість виконання роботи. При цьому почали
застосовуватися математичні засоби обліку і планування якості.
На кількісній основі порівнювалися досягнення окремих робітни-

чих, заводських підрозділів, які безпосередньо виробляють про-
дукцію, а також вживали ефективних мір для усунення причин
зниження якості.

Разом з тим досвід використання системи БВП показав, що
вона не повністю охоплює комплекс питань якості праці. Тому на
деяких підприємствах у неї були внесені зміни і доповнення. На-
приклад, була розроблена і впроваджена класифікація виявлених

дефектів за економічною ознакою, в основу якої покладена вар-
тість витрат на виправлення дефектів. Економічним індексом у
системі було відношення середньої вартості витрат на виправ-

лення до їх кількості.
Користуючись цим показником, можна було оцінити в гро-
шовому вираженні кожний відсоток повернення продукції, роз-

рахувати кількість засобів, витрачених на виправлення дефектів,
визначити черговість їхнього усунення. Перехід від абстрактних
відсотків здачі з першого подання до грошового вираження сере-

дньої вартості виправлення дефектів зробив показники якості
більш конкретними.
Удосконалення системи БВП привело до появи інших систем
управління якістю, що включали БВП як основну частину. Вони

охоплювали не тільки виробничу, але й деякі інші стадії життєво-
го циклу виробів і використовували додаткові критерії оцінюван-
ня якості праці.

Система “Якість, надійність, ресурс з перших виробів”. Но-
вим, у порівнянні з системою БВП, є більш широкий підхід до
вирішення проблем підвищення якості і надійності виробів, який
перебуває в розробленні заходів з їхнього забезпечення вже на

стадії проектування і підготовки виробництва. Система базува-
лась на аналізі причин, що викликають відмови, на основі всебіч-
ної і своєчасної інформації. Критерієм оцінки ефективності упра-

вління якістю продукції є забезпечення необхідної якості, почи-
наючи з перших промислових зразків.
Впровадження системи дозволило приблизно в три рази зни-

зити експлуатаційні витрати виробів, на 30-35 % зменшити три-
валість циклу виготовлення, приблизно на 20 % скоротити термі-

116