Page 86 - 4499

Третє - слід тримати під постійним контролем основну
думку і хід міркування, послідовний зв'язок основних
висновків, положень.
Для того щоб аргументи були переконливими, до них
висуваються такі вимоги:
- аргументами можуть служити лише положення,
істинність яких була доведена, або вони взагалі ні в кого не
викликають сумніву, тобто аргументи мають бути істинними;
- аргументи слід довести незалежно від тези, тобто
дотримуватися правила їх автономного обґрунтування;
- аргументи не мають бути суперечливими;
- аргументи мають бути достатніми.
Помилкою є як недостатність аргументів, так і
надмірність доказів. Слід дотримуватися логічного зв'язку між
аргументами і тезами.
Часто в науковій праці доводять не істинність, а
помилковість, хибність суджень або неправильність доказів
інших дослідників через установлення хибності або
необґрунтованість їхніх тверджень.
Спростування можна здійснювати трьома основними
способами: критикою тези, критикою аргументів і критикою
демонстрації.
Перший спосіб — критика (спростування) тези полягає
в доказі необґрунтованості (хибності або помилковості)
виставленої опонентом тези. Спростування такого твердження
може бути прямим або опосередкованим.
Пряме спростування формулювання у вигляді
міркування, яке отримало назву ''зведення до абсурду''.
Аргументацію в цьому разі будують таким чином: спочатку
умовно припускають істинність висунутого пропонентом
положення і з нього логічно виводять можливі наслідки.
Розмірковують при цьому приблизно так: припустимо,
що теза пропонента є істинною, тоді з неї випливають певні
наслідки. Якщо при порівнянні наслідків з фактами виявиться,
що вони суперечать об'єктивним даним, то аргументи
визнають необґрунтованими. На цій основі роблять висновок
про хибність і самої тези, оскільки хибні наслідки завжди
свідчать про хибність основи. За допомогою прямого
спростування доводять необґрунтованість тези пропонента, не
висуваючи жодної ідеї на заміну.

86