Page 86 - 4499
P. 86

Третє - слід тримати під постійним контролем основну
                            думку  і  хід  міркування,  послідовний  зв'язок  основних
                            висновків, положень.
                                   Для того щоб аргументи були переконливими, до них
                            висуваються такі вимоги:
                                   -  аргументами  можуть  служити  лише  положення,
                            істинність яких була доведена, або вони взагалі ні в кого не
                            викликають сумніву, тобто аргументи мають бути істинними;
                                   -  аргументи  слід  довести  незалежно  від  тези,  тобто
                            дотримуватися правила їх автономного обґрунтування;
                                   - аргументи не мають бути суперечливими;
                                   - аргументи мають бути достатніми.
                                   Помилкою  є  як  недостатність  аргументів,  так  і
                            надмірність доказів. Слід дотримуватися логічного зв'язку між
                            аргументами і тезами.
                                   Часто  в  науковій  праці  доводять  не  істинність,  а
                            помилковість,  хибність  суджень  або  неправильність  доказів
                            інших  дослідників  через  установлення  хибності  або
                            необґрунтованість їхніх тверджень.
                                   Спростування  можна  здійснювати  трьома  основними
                            способами: критикою тези, критикою аргументів  і критикою
                            демонстрації.
                                   Перший спосіб — критика (спростування) тези полягає
                            в  доказі  необґрунтованості  (хибності  або  помилковості)
                            виставленої опонентом тези. Спростування такого твердження
                            може бути прямим або опосередкованим.
                                   Пряме     спростування     формулювання       у   вигляді
                            міркування,  яке  отримало  назву  ''зведення  до  абсурду''.
                            Аргументацію  в  цьому  разі  будують  таким  чином:  спочатку
                            умовно  припускають  істинність  висунутого  пропонентом
                            положення і з нього логічно виводять можливі наслідки.
                                   Розмірковують при цьому приблизно так: припустимо,
                            що теза пропонента є істинною, тоді з неї випливають певні
                            наслідки. Якщо при порівнянні наслідків з фактами виявиться,
                            що  вони  суперечать  об'єктивним  даним,  то  аргументи
                            визнають необґрунтованими. На цій основі роблять висновок
                            про  хибність  і  самої  тези,  оскільки  хибні  наслідки  завжди
                            свідчать  про  хибність  основи.  За  допомогою  прямого
                            спростування доводять необґрунтованість тези пропонента, не
                            висуваючи жодної ідеї на заміну.


                                                            86
   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91