Page 82 - 4499
P. 82
Отже, один і той самий предмет, якщо його розглядати
в різних відношеннях, дає підстави для протилежних, проте
однаково істинних оцінок.
У науковій діяльності слід зважати на закон
виключення третього. Цей закон стверджує, що з двох
суперечливих суджень одне помилкове, а друге істинне. Він
виражається формулою: А є або В, або не В. Наприклад, якщо
правильним є судження: ''Наша академія є державним
навчальним закладом'', то судження: ''Наша академія не є
державним навчальним закладом'' - помилкове. Цей закон не
діє щодо протилежних суджень, якщо кожне з них не просто
заперечує інше, а повідомляє додаткову інформацію.
Важливість закону виключення третього для
здійснення наукової діяльності полягає в тому, що він вимагає
додержання послідовності у викладенні наукових фактів і не
допускає суперечностей. Такий закон формулює важливу
вимогу до наукового працівника: не можна відходити від
визнання одного з двох суперечливих одне одному суджень і
шукати щось третє між ними. Якщо одне з них визнано
істинним, то друге є помилковим, а третього твердження
немає, тому що третього не дано.
Важливість дотримання закону виключення третього
для науковців полягає і в тому, що він потребує від них
чітких, певних відповідей, вказує на неможливість пошуку
чогось середнього між ствердженням чого-небудь і
запереченням того ж самого.
Вимогу доказовості наукових висновків,
обґрунтованості суджень виражає закон достатньої підстави,
який формулюється таким чином: будь-яка слушна думка дає
достатньо підстав.
Достатньою підставою для будь-якої думки може бути
інша думка, з якої безумовно випливає ітинність даної думки.
Під одне і те ж твердження можна підвести безліч підвалин.
Однак лише деякі з них можна розглядати як достатні, якщо
дане твердження істинне. І кожне з них не буде достатнім,
якщо воно неправильне.
Таким чином, згідно з законом достатньої підстави
судження, що використовується в науковій роботі, перш ніж
бути прийнятим за істину, має бути обґрунтованим. У всіх
випадках, коли стверджують щось або переконують у чомусь,
82