Page 81 - 4499

по-різному. Перше явище називають омонімією, друге —
синонімією. Омонімія робить можливим неправомірне
ототожнення об’єктивно різного, синонімія — помилкове
розрізнення тотожного.
Ототожнення різноманітних понять зумовлює одну з
найхарактерніших логічних помилок у науковому тексті
підміну понять. Сутність цієї помилки полягає в тому, що
замість даного поняття і під впливом його використовання
інші поняття. При цьому така підміна може бути як
невідомою, так і навмисною. Підміна понять означає підміну
предмета опису. Опис у цьому разі стосується різних
предметів хоч вони будуть помилково вважатися за один
предмет.
Вимогу несуперечливості мислення містить закон
протиріччя. Згідно з цим законом не можуть бути одночасно
істинними два висновки, один із яких щось стверджує, а
другий заперечує те саме. Закон стверджує: ''неправильно, що
А і не А одночасно істинні''.
Основою закону протиріччя є якісна визначеність
речей і явищ, відносна стійкість їх властивостей. Відбиваючи
цю сторону дійсності, закон протиріччя вимагає, щоб у
процесі розмови не припускалися суперечних тверджень.
Якщо, наприклад, предмет А має певну властивість, то в
судженні про цей предмет треба стверджувати цю властивість,
а не заперечувати її.
Закон протиріччя для наукового дослідження має
велике значення. Його свідоме використання допомагає
виявити і ліквідувати протиріччя в поясненні фактів і явищ,
виробити критичне ставлення до будь-якого роду неточностей
і непослідовностей в отриманій інформації.
Закон протиріччя найчастіше використовують у
доказах: якщо встановлено, що одне з протирічних суджень
істинне, то звідси випливає, що друге судження помилкове.
Виявлення протиріччя є вагомим аргументом проти будь-яких
необґрунтованих тверджень.
Однак закон протиріччя не діє, якщо щось
стверджується і те саме заперечується відносно одного і того
ж предмета, але який розглядається:
1) у різний час
2) у різних обставинах.

81