Page 77 - 4499

Коефіцієнт об'ємної глинистості підвищує
інформативність результатів геофізичних досліджень,
отриманих при комплексних свердловинних дослідженнях.
Окрім вище приведених коефіцієнтів, які
характеризують глинистість гірської породи є параметр, що
характеризує ступінь заповнення глинистим матеріалом
простору між зернами матриці породи. Називається цей
параметр коефіцієнтом відносної глинистості ( ):
гл
К
  гл (3.4)
гл
К  К
гл п
З цим коефіцієнтом тісно пов'язаний коефіцієнт
дифузійної адсорбційної активності (Ада). Останній
коефіцієнт є визначальним у процесі формування природного
електричного поля, яке вимірюється методом самочинних
потенціалів (ПС).
Геологічні розрізи із тонкошаруватою будовою
характеризуються параметром (Хгл), який виражає долю
шаруватої породи на прошарки глин.
У зальному випадку, якщо коефіцієнти пористості
порід теригенних відкладів неодинакові, то коефіцієнти
відносної глинистості  коефіцієнти шаруватої глинистості
гл
Хгл пов’язані співвідношенням:
Х 1 (  К )
  гл пгл (3.5)
гл
Х  К 1 (  Х )
гл п гл
де Кпгл – коефіцієнт пористості глинистої компоненти;
Кп – коефіцієнт загальної пористості.
Тонкодисперсна складова осадової породи із розміром
частинок 0,01 мм має складний мінеральний склад.
Окрім глинистих частинок у компонентному складі
породи є мінерали: кварц, опал, халцедон, біотит, мусковіт,
лімоніт, періоди, рогова обманка, титаномагнетит, пірит.
Однак при цьому основними є глинисті мінерали, що дає
підставу називати цю фракцію глинистим компонентом
породи.
До глинистих мінералів відносять мінерали
алюмосилікатного складу, які утворюють групи гідрослюд,
каолініту, монтморилоніту. В основі вищеперерахованих

77