Page 33 - 4488

Збирання, зварювання і контроль зварних з'єднань під
водою у гіпербарійних камерах чи безпосередньо у воді
("мокре зварювання") треба робити, керуючись вимогами
відповідних інструкцій.
З'єднання морських трубопроводів під водою може бути
виконане за допомогою різних конструкцій механічних
з'єднувачів. Крім того, надійність механічного з'єднання
повинна бути не нижчою від надійності зварного з'єднання
стиків сталевих труб.

5.4 Захист підводних трубопроводів від корозії

Для запобігання корозійним руйнуванням і для
подовження терміну служби проектованих морських
підводних трубопроводів передбачено комбіновану систему
захисту їх від корозії у морському середовищі.
Комбінована система поєднує у собі як пасивні, так і
активні методи захисту. Пасивні методи - це нанесення
протикорозійних покрить, а активні - засоби електрохімічного
захисту. У разі рівномірної корозії трубопровід можна
експлуатувати тривалий час, оскільки швидкість її доволі
невелика. Найнебезпечнішою є місцева електрохімічна
корозія, яка виникає у разі пошкодження ізоляції у час про-
кладання чи експлуатації трубопроводів. Швидкість її дії сягає
0,8-1,5 мм/рік. Внаслідок дії місцевої корозії у стінці труби
можуть утворюватися наскрізні отвори.
Різні склад і структура звареного шва й основного
металу труб, різні їх електродні потенціали у морській воді
можуть викликати утворення макропари: зварений шов -
основний метал. У тому разі, коли електродний потенціал
звареного шва є більш негативним, виникає пара, в якій він є
анодом, що небезпечно для звареного шва, оскільки його по-
верхня значно менша від металу труби, яку зварюють - катода.
Корозійна дія концентрується на зварному шві і призводить
до його швидкого руйнування.
Для відвернення місцевої корозії застосовують
катодний чи протекторний захист підводних трубопроводів.
Поєднання активних (електрохімічний захист) і пасивних

32