Page 34 - 4488

(ізоляційне покриття) способів протикорозійного захисту
забезпечує безаварійну роботу підводних трубопроводів. Чим
краща якість ізоляційного покриття, тим більшу довжину
ділянки трубопроводу можна захистити однією катодною
станцією або тим менше треба протекторів і потрібен менший
захисний потенціал. Матеріал антикорозійного покриття
повинен мати добру адгезію (прилипання до металу),
пластичність і механічну міцність, достатню для сприйняття
навантажень у процесі укладання та експлуатації, стійкості до
температурних змін продукту, що його помпують, добру
опірність впливу довкілля, малу водопоглинальність і
проникність для водяної пари, високий електричний опір і
сумісність із катодним захистом. Крім того, ізоляція повинна
відповідати вимогам технології нанесення її на трубопровід і
мати доволі невисоку вартість.
Укладаючи трубопроводи способом вільного занурення
з поверхні моря, застосовують захисне покриття, що містить
цинкополістерольне ґрунтування, бітумно-гумову мастику й
зовнішню захисну обгортку. Трубопроводи, що їх укладають
із трубоукладної баржі, ізолюють нанесенням
цинкополістерольного ґрунтування і емалі. Конструкція
ізоляції морського трубопроводу може складатися з
епоксидного покриття чи ґрунтовки, двох шарів
антикорозійної липкої стрічки і двох шарів захисної обгортки.
Ізоляційні покриття на труби наносять на стаціонарних
берегових базах чи заводах. Перед нанесенням ізоляції труби
очищають від іржі, пилюки, вологи й окалини. Очищають
труби піскоструминними апаратами, а очищення та ізоляцію
довгомірних сплетінь трубопроводів у разі високого обсягу
робіт роблять механізованим способом із застосуванням
очищувальних та ізоляційних робіт.
Стики, що їх зварюють на трубоукладному судні,
очищують від шлаку, бризків і натікань металу за допомогою
шліфувальної машинки чи металевими щітками.
Після абразивного очищення необхідно стерти з
поверхні труби пилюку, обдувши її сухим повітрям чи
протерши чистим сухим ганчір'ям. Перед нанесенням

33