Page 29 - 4487

ЛЕКЦІЯ 7

Виступ із науковим повідомленням

План

1.1. Комопозиційно–логічна побудова усної наукової доповіді, повідомлення,
виступу.
1.2. Етапи підготовки виступу. Інтенція, диспозиція, елокуція, меморія, акція,
релаксація. Техніка мовлення, потенційна мова жестів.
1.3.Культура аудіювання доповіді
1.4. Лексико–граматичні конструкції у науковій доповіді.
1.5. Наукова стаття і науковий виступ: спільне і відмінне.

1.1. Композиційно–логічна побудова
усної наукової доповіді, повідомлення, виступу

Яка б логічно не була вибудована стаття, це ще не остаточна підстава для її успішної
презентації на конференції. Саме конференції дають великі можливості для апробації
отриманих результатів, тут демонструються, ілюструються, роз'яснюються матеріали, які
розкривають сутність пропонованих новинок. Однак, напевне, в кожного траплялися
випадки, коли начебто добре "відшліфована" стаття не знайшла очікуваного відгуку у
слухачів. Цьому можуть бути різні причини. Сьогодення загострює потребу витлумачення
нової ідеології наукового текстотворення та текстосприймання або, на переконання багатьох
дослідників, риторики наукового мовлення.
Аспекти такого підходу були означені ще В.Виноградовим, М.Бахтіним.
Розглянемо композиційно–логічну побудову наукового виступу з урахуванням
методичних порад Л.Мацько, Л.Кравець, Г.Онуфрієнко, Г.Сагач. Структурування промови –
це творчий процес, який майже не підлягає стандартизації.
Зазначимо, шо наукова доповідь, науковий виступ – це жанр наукового стилю, який

припускає розгорнуте повідомлення на спеціальну тему на конференції вчених, засіданні
вченої ради, наукового товариства.

Етапами підготовки наукового виступу є:
1) інтенція (винайдення);
2) диспозиція (розташування);
3) елокуція (словесне оформлення думки);
4) меморія (запам'ятовування);
5) акція (публічне виголошення виступу);
6) релаксація (ослаблення напруження).
Розглянемо ці етапи детальніше.
На етапі інтенції формуємо задум і визначаємо мотивацію виступу (чого ми очікуємо
від цього заходу), тему, мету, ідею, коло інформації (наукові і науково–популярні праці,
художні твори, результати соціологічних досліджень тощо) та завдання її інтерпретації у
виступі. Важливе значення має назва теми. Заголовок повинен бути зрозумілим, відображати
зміст промови і зацікавлювати слухачів.
"Важливо пам'ятати, що підготовка промови – це не стільки збір інформації, скільки
виношування власних думок з певної теми, глибоке осмислення її", – слушно зазначає
академік Л.Мацько. Отже, на етапі диспозиції складаємо деталізований план виступу:
вступ має пробудити інтерес слухачів, основна частина буде логічним продовженням
питань вступу, презентує авторське бачення проблеми, у висновках узагальнимо основні

28