Page 25 - 4487

В основній частині подаємо повне обґрунтування отриманих наукових результатів. Ця
частина роботи займає 2/3 обсягу тексту. Пам'ятаймо, усі міркування ми повинні викласти
повністю, щоб читач зрозумів суть запропонованих ідей. Використовуючи маловідомі
терміни, обов'язко подаймо їх тлумачення і джерело, якого ми при цьому дотримуємося. Не
забуваймо, власне, і про факти, явища, які маємо певним чином представити, зiбрати,
класифiкувати, згрупувати, описати й супроводжувати відповідним коментарем. Стежмо, щоб
стиль статті не набував рис наукоподібності, коли положення підміняються заплутаними і
громіздкими викладаками.
Готуючи висновки, перевіряємо узгодженість між назвою, метою, завданнями вступу.
Водночас простежмо, щоб висновки не повторювали вступ. Саме висновки визначають, чи
повноцінним був діалог автора статті з читачем, чи досягнута мета теоретичної або
експериментальної розвідки. Необхiдно вказати, що в результатi наукового дослiдження і
виконання завдань зiбрано відповідний матерiал.
Доцільним є також представлення чіткого бачення перспектив наступних досліджень з
відповідної проблеми.
На цьому робота далеко не завершена. На нас очікує самоконтроль виконаної роботи,
який проведемо на змістовому, логічному, мовностилістичному рівнях. Зокрема, уважно
поставимося до цитування, адже наявнiсть у тесті чужих посилань, висловлювань, не взятих
у лапки, розцiнюється як списування. Гарна наукова стаття повинна бути написана простою і
водночас зрозумілою мовою.

3 Мовні огріхи в науковій статті

Мовні огріхи – це відхилення від лексичної і синтаксичної поєднаності слів,
словосполучень, самостійних речень. Огляд наукових статей підтверджує: наукова мова
перебуває, на жаль, у критичному стані. Серед найпоширеніших мовних огріхів дослідники
називають уживання термінів часто з порушенням питомої семантики, значне засмічення
української наукової мови іншомовними словами, сплутування значень близьких за вимовою
і написанням слів, порушення граматичних правил; схематизм, бездоказовість висунутих
положень тощо.
Розглянемо деякі типові мовленнєві огріхи, виявлені в текстах наукових статей:
– автора наукової праці некоректно називають "він" чи вона;
– суржиковані слова: опреділити, примінити, вияснити тощо;
– неприродні для української мови усталені вислови:
в протилежність (треба – на противагу),
як можна швидше (якнайшвидше, якомога швидше),
приведений на рисунку – показаний на рисунку,
написана на мові – написаний мовою;
– переобтяження тексту запозиченими словами: апелювати (звертатися), домінувати
(переважати), лімітувати (обмежувати), локальний (місцевий), превалювати (переважати),
прерогатива (перевага), симтпом (ознака), фіксувати (записувати);
– тавтологічні помилки:
окремі епізодичні явища (слово епізодичні означає окремі),
дивний парадокс (парадокс означає дивна, незвичайна думка),
головний лейтмотив ( лейтмотив означає провідний мотив);

– неправильний переклад мовних формул з російської мови:
главным образом переважно
естетственным образом природно, звичайно
каким образом як
наилучшим образом якнайкраще
некоторым образом якось

24