Page 27 - 4473

У першій половині XX ст. отримали розвиток чотири
школи управлінської думки. Кожна школа – це сукупність
концепцій відносно розуміння суті, принципів, функцій і
методів менеджменту. Хронологічно вони можуть бути подані
так:
І. Школа наукового управління (1885-1920).
Засновником її став Фредерік Тейлор, який працював
робітником, механіком, бригадиром, начальником
механічного цеху, технічним майстром по ремонту
обладнання, головним інженером, займався дослідницькою
діяльністю, читав лекції. Однією з перших його робіт була
„Тарифна система” (1895), де він виклав розроблену ним
систему диференційованої оплати, яка базувалась на: 1)
встановленні норм (стандартів) за допомогою хронометражу;
2) відрядна оплата праці. Така оплата праці максимально
стимулювала щоденний виробіток робітника. Однак, ця
концепція менеджменту залишилась непоміченою.
У 1911 р. він опублікував свою книгу “Принципи
наукового управління”. З цього моменту управління визнане
як наука і самостійна сфера досліджень. Тейлор підкреслював,
що “управління це справжня наука, яка опирається на певні
закони, правила і принципи”. Із своїх досліджень Тейлор вивів
ряд загальних принципів, які він назвав законами управління.
До їх числа відносять: 1) розподіл праці – закріплення за
кожним менеджером чи робітником конкретної функції; 2)
вимірювання праці – вимірювання робочого часу; 3) завдання-
розпорядження – кожне завдання повинно супроводжуватись
детальним описом оптимальних методів його виконання; 4)
стимулювання – будь-який елемент праці має свою ціну, за
досягнення більшої продуктивності праці виплачуються
преміальні; 5) системний підхід до підбору, навчання і
підвищення кваліфікації працівника; 6) кооперація
менеджерів з робітниками.

26