Page 21 - 4472

диференціальних рівнянь, що описують процес, а інколи і
скласти саму математичну модель.

Групують змінні величини у безрозмірні комплекси
шляхом використання методу аналізу розмірностей, а потім

одержують загальну функціональну залежність між цими
комплексами. Графічну або аналітичну залежність

встановлюють за допомогою експериментів з використанням
фізичних моделей.

Щоб правильно перенести результати експерименту на

натуральний процес, необхідно забезпечити їхню подібність.
Систему законів, що дає можливість такого перенесення і

називають теорією подібності.
Фізичні явища називають подібними, коли відповідні
безрозмірні комплеси для них збігаються. Подібність буває

геометрична, часова і фізична.
Геометрична подібність – подібність лінійних

розмірів (довжина, діаметр)
Часова подібність: дотримується постійне відношення

між подібними інтервалами часу в перебігу процесу, що має
місце у двох системах (оригінал - модель)

Фізична подібність – це подібність процесів у подібні
моменти часу, що забезпечує постійне відношення значень

фізичних величин.
В теорії подібності саме безрозмірні комплекси

визначають досліджувані явища і процеси, і представляють
собою добутки цих величин в певних степенях. Такі

комплекси називаються критеріями подібності. Залежно від
ступеня відповідності параметрів моделі та оригіналу

розрізняють такі види подібності:
Абсолютна подібність - вимагає повної тотожності

станів і явищ в просторі та часі.
Повна подібність – це подібність тих явищ і процесів,

що відбуваються у просторі і часі, яка достатньо повно
відображає реальність.

20