Page 52 - 4444

теорію і практику, взяті окремо, як однобічні. Хоч практика і вища від теорії,

але без теорії вона не є "повна істина". І практика, і теорія становлять єдність

протилежностей, що доповнюють одна одну. Тому-то Кант і Фіхте розвивають

їх як частини їх систем, як ступені розвитку пізнання і намагаються побудувати

третю частину (або ступінь) філософії, яка була б синтезом теоретичного та

практичного розуму.

Третя характерна риса структури філософської системи - це намагання

знайти коло тих категорій, які дали б систематичне зображення єдності і тео-

ретичного і практичного розуму. Кант і Шеллінг вбачають його у формі

художньої діяльності. Тому синтетичним завершенням їх систем є-"філософія

мистецтва". Гегель таке поєднання знаходить у понятті "ідея". У "Філософії

природи" він подає його у послідовності: 1) теоретичний процес; 2) практичне

відношення; 3) творчий, або інакше - художній потяг.

Лише у Фіхте відсутня третя частина системи.

У чому ж суть такого синтезу і чому саме в мистецтві вбачали його класики

німецької філософії? Як ми вже з'ясували, теорія і практика є основними видами

діяльності. Діяльність, з одного боку, не зводиться до теорії або практики, а

виходить за межі кожного з цих видів, є загальним щодо них. З другого боку,

вона охоплює і теорію і практику. Діяльність є, скажімо, теорія : зодночас

ширше від неї, тобто такою ж мірою і практика, і - навпаки. Отже, діяльність є

тотожність, або єдність теоретичного і практичного, які мають значення

несамостійних видів, а моментів, підпорядкованих сторін певного пілого.

Глибокі міркування з цього приводу містяться в працях Гегеля. Зокрема, у

"Філософії природи", описуючи істотні властивості теоретичного і практичного,

Гегель відзначає: а) "Практичне відношення має справу лише з окремими

продуктами природи або з окремими сторонами продуктів... б) ...оскільки наша
мета, а не самі предмети природи є для цього відношення кінцевою метою, то

ми їх перетворюємо в засоби, призначення яких полягає не в них, а в нас, так,
наприклад, їжу ми перетворюємо в кров". Практичне відношення, за Гегелем,

знищує, "заперечує" предмети. Навпаки, "в теоретичному" відношенні до
природи: а) ...ми відпускаємо речі на свободу... б) ...предмети набувають для нас

51