Page 243 - 4444
P. 243

названих  різновидів  індивідуального  —  чи  не  найголовніше  сенсоісторичне

               питання сьогодення.

                     18.2 Передбачення як багатопланова проблема містить у собі дослідження

               теоретико-пізнавальної  компоненти,  що  пов'язана  з  вивченням  законів

               матеріального  світу  ,  і  сферу  практичного  застосування.  Практичний  бік

               передбачення проявляється в одержані соціальних прогнозів щодо різних сфер

               життєдіяльності суспільства.

                     Науковий  підхід  до  аналізу  прогнозування  передбачає  виділення  мето-

               дологічної  ролі  ключових  понять,  передусім  таких,  як  "передбачення",

               "прогнозування", "минуле", теперішнє", "майбутнє". У перших двох зафіксована

               спроможність люди ти передбачати істотне в речах та процесах ще до того, як

               це буде з'ясовано у досліді, на практиці. Поняття "передбачення" є родовим для

               всіх  наведених  понять.  Передбачення  характеризує  спроможність  суб'єкта

               пізнання до відображення, що випереджує дійсність. Специфіка пізнання явищ,

               які  існують,  але  досі  не  зареєстровані,  та  явищ  майбутнього  виражається  у

               понятті "провіщення".

                     Слід  окремо  наголосити  на  тому,  що  коли  мова  йде  про  соціальне  пере-

               дбачення, то мається на увазі насамперед пізнання майбутнього. Окрім того, для

               фіксації  цієї  специфіки  у  суспільствознавстві  використовується  поняття

               "прогнозування". Підсумок прогнозування відбиває поняття прогноз.

                     "Прогнозування"  - процес отримання знань про майбутнє лише на грунті

               спеціальних  наукових  методів.  На  відміну  від  нього  "передбачення"  І

               "провіщення" можуть бути віднесені і до набуття знань про майбутнє не тільки

               на основі наукових методів.

                     Методи прогнозування можна умовно об'єднати у кілька основних груп.


                     Екстраполяційні методи спираються на емпірично фіксовані закони, тобто
               на уставленні низки явищ, що повторюються. У зв'язку з цим треба зауважити,


               що  емпіричне  знання  не  може  бути  отримане  і,  певна  річ,  застосоване  до
               одержання  прогностичного  висновку  поза  рамками  певної  теорії  або  бодай  її


               фрагментів.  З  позиції  прогнозування,  використання  будь-якого  теоретичного
               закону є можливим лише за умови усвідомлення реалій, які сприяють втіленню




                                                              242
   238   239   240   241   242   243   244   245   246   247   248