Page 231 - 4444
P. 231
Духовне життя суспільства - одна із головних сфер суспільного життя.
Воно охоплює світ ідеального (сукупність ідей, поглядів, гіпотез, теорій тощо)
разом з його носіями (суб'єктами) та матеріальними засобами виробництва і
поширення. Це не тільки ідеї, але і їхні носії; не тільки свідомість, а й засоби її
трансформації, накопичення, поширення виробництва. Соціальна філософія не
уявляє існування ідей без їх суб'єкта. Є суб'єкт - є ідея; немає суб'єкта - немає й
ідеї. Звичайно, ідеї отримують і автономне існування. Суб'єкт - люди; смертні
істоти. Ідеї ж опредметнюються у речах, процесах, традиціях, відносинах. Вони
продовжують існування завдяки історичній пам'яті, що передається від
покоління до покоління через культуру, освіту, виховання. Але справа не в
цьому. Жодна ідея не з'явилася на світ поза суб'єктом.
Суб'єктами духовного життя суспільства є люди - індивіди та соціальні
спільності (клаеи, нації, народи). У цьому зв'язку можна говорити про особисте
духовне життя людини (її духовний світ), про духовне життя класу (класова
самосвідомість), нації (національний характер, національна психологія і
культура), народу (традиції, звичаї тощо).
Духовний світ людини - це її почуття, духовні орієнтації та світогляд. Він
не існує поза духовним життям суспільства і разом з тим виходить за його межі.
Філософська традиція позначила духовний світ людини терміном
"мікрокосмос", обгрунтувала його таку саму гігантську безмежність, як і
безмежність макрокосмосу - життя Природи як Всесвіту. Усі елементи духо-
вного світу людини органічно взаємопов'язані. Духовно багата людина має
проникливий розум, гармонійні почуття, тверду волю. Будь-яка розбіжність між
зазначеними феноменами духу деформує життєдіяльність людини як цілісної
істоти. Почуття, розум і воля лише тоді стають власне людськими, коли
доповнюють і пронизують одне одного, поєднують свої зусилля в цілесп-
рямованому прагненні духовного освоєння світу і практичної реалізації.
Духовний світ кожної людини є явищем неповторним і унікальним. Ідеї,
погляди, переконання, гіпотези, теорії тощо мають конкретних творців, носіїв і
водночас живуть суспільним чином, самостійно, відокремлено від них. Так,
теорія відносності є продуктом генія А.Ейнштейна. Разом з тим вона є
230