Page 226 - 4444

Людина, що керується лише мисленням і не довіряє почуттям, перетво-

рюється на бездумну людину, яка, навіть якщо в неї закладено гуманістичну

програму, рано чи пізно дасть збій. Справа в тому, людство ніколи не досягає

абсолютного знання, дозволяє вирахувати оптимальну лінію поведінки і всі її

наслідки. В кожній конкретній ситуації завжди залишаються певні невраховані

непізнані життєвості, свої ікси й ігреки, які неможливо вирахувати навіть за

допомогою найвищої математики. А діяти треба. Саме тут незамінною основою

вибору є моральне громадянське почуття. І чим гармонійнішим, людянішим

воно є, тим більш адекватним, вірним, гуманістичним буде вибір мети. Засобами

науки не можна створити морального кодексу, який би задовольнив кожного.

Моральний закон осягається лише почуттям. Понятійність, логіка,

концептуальність, розум вбивають його живу душу, підточують загальність,

нівелюють регулятивні можливості. Пояснити можна будь-що, навіть

аморальний вчинок. Логіка зведе під ним будь-який теоретичний фундаменіт.

"Холодний розум" - злий. Він може поміняти місцями добро і зло, показати

аморальний вчинок зовсім в іншій якості. Розпізнати підміну може лише совість

і внутрішнє моральне почуття, в якому виявляється самооцінка особистістю

відповідальності її дій прийнятим у суспільстві нормам моральності. Почуття не

помиляються, не тому, що вони завжди мислять істинно, а тому, що вони

мислять взагалі - вони почувають. Мораль, як і мистецтво, пізнає дійсність не

через розум, хоч він і "присутній" у почутті, а через почуття. Вона крокує не до

істини, а до добра, не через логіку, а через совість.

Мораль, як і мистецтво, відтворює, пізнає дійсність через почуття. І все ж

між ними також є певна відмінність: мистецтво пізнає засобами

художньогообразу, мораль - через моральну норму; мистецтво рухається в

парадигмі вирішення суперечності "прекрасне і потворне", мораль - "добро і
зло"; головна мета художнього відтворення дійсності - пробудження життєвих

сил і творчих можливостей людини, моральне ж пізнання підпорядковане
регуляції суспільних відносин, забезпеченню громадянської злагоди,

гуманістичного спілкування.

225