Page 14 - 4444
P. 14

страктного до конкретного, розгортаючи вихідну "клітинку" у складну систему

               відносин, яка характеризує це явище в його цілісності.

                     Застосовуючи  такий  підхід  до  філософії,  ми  повинні  з'ясувати  вихідне,

               найзагальніше  і  водночас  фундаментальне  протиріччя  у  ставленні  людини  до

               світу. Людина на відміну вад тварини перетворює навколишній світ і робить це

               за програмами, які не задані їй від природи (як у бобра чи бджоли), а творяться

               самою людиною. У результаті цього виникає потрійна суперечність. По-перше,

               між  суб'єктивною  реальністю  (внутрішнім  світом  людини)  та  об'єктивною

               реальністю (незалежним від неї середовищем, яке людина намагається змінити,

               відповідно  з  своїми  планами).  По-друге,  люди  живуть  і  перетворюють  світ,

               взаємодіючи один з одним. По-третє, безперервно змінюючи світ та саму себе

               людина прориває обмежений горизонт тваринного існування, залишаючись при

               цьому кінечною істотою, смертною, вона прилучається до безмежності природи

               культури і духу.

                     Тому основне питання філософії - це лише одне серед інших суттєвих пи-

               тань, які розглядає і вирішує філософія, а не єдине головне питання.

                     Основне  питання  світогляду  органічно  пов'язане  з  категоріями.  Філо-

               софські  категорії  відрізняються  від  інших  понять  єдністю  їх  універсальності  і

               світоглядної  значущості,  Універсальність  категорій  полягає  в  тому,  що  вони

               віддзеркалюють такі властивості, які виражають сутність ставлення людини до

               світу,  без  них  відобразити  таке  ставлення  неможливо,  (такі  властивості  у

               філософії називають атрибутивними). Світоглядна значущість їх полягає в тому,

               що  без  цих  атрибутивних  властивостей  не  можна  ані  сформулювати,  ані

               осмислити  будь-яке  вирішення  основного  питання  світогляду.  В  будь-  якому

               світогляді  так  чи  інакше  виявляється  ставлення  до  природи,  об'єктивної  і


               суб'єктивної реальності до співвідношення скінченого і нескінченного. Сутність
               людського ставлення до досвіду задається відносинами між чотирма вказаними


               атрибутами.  Подальший  філософський  аналіз  передбачає  конкретизацію
               висхідної категоріальної "клітинки". Такий рух думки дістав у філософії назву


               сходження від абстрактного до конкретного і є досить ефективним методом.






                                                               13
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19