Page 14 - 4444
P. 14
страктного до конкретного, розгортаючи вихідну "клітинку" у складну систему
відносин, яка характеризує це явище в його цілісності.
Застосовуючи такий підхід до філософії, ми повинні з'ясувати вихідне,
найзагальніше і водночас фундаментальне протиріччя у ставленні людини до
світу. Людина на відміну вад тварини перетворює навколишній світ і робить це
за програмами, які не задані їй від природи (як у бобра чи бджоли), а творяться
самою людиною. У результаті цього виникає потрійна суперечність. По-перше,
між суб'єктивною реальністю (внутрішнім світом людини) та об'єктивною
реальністю (незалежним від неї середовищем, яке людина намагається змінити,
відповідно з своїми планами). По-друге, люди живуть і перетворюють світ,
взаємодіючи один з одним. По-третє, безперервно змінюючи світ та саму себе
людина прориває обмежений горизонт тваринного існування, залишаючись при
цьому кінечною істотою, смертною, вона прилучається до безмежності природи
культури і духу.
Тому основне питання філософії - це лише одне серед інших суттєвих пи-
тань, які розглядає і вирішує філософія, а не єдине головне питання.
Основне питання світогляду органічно пов'язане з категоріями. Філо-
софські категорії відрізняються від інших понять єдністю їх універсальності і
світоглядної значущості, Універсальність категорій полягає в тому, що вони
віддзеркалюють такі властивості, які виражають сутність ставлення людини до
світу, без них відобразити таке ставлення неможливо, (такі властивості у
філософії називають атрибутивними). Світоглядна значущість їх полягає в тому,
що без цих атрибутивних властивостей не можна ані сформулювати, ані
осмислити будь-яке вирішення основного питання світогляду. В будь- якому
світогляді так чи інакше виявляється ставлення до природи, об'єктивної і
суб'єктивної реальності до співвідношення скінченого і нескінченного. Сутність
людського ставлення до досвіду задається відносинами між чотирма вказаними
атрибутами. Подальший філософський аналіз передбачає конкретизацію
висхідної категоріальної "клітинки". Такий рух думки дістав у філософії назву
сходження від абстрактного до конкретного і є досить ефективним методом.
13