Page 32 - 4438

Інтрузивні породи

У складі інтрузивних порід виділяють дві основні різновидності: нормальні сієніти і
лужні сієніти, причому останніх у природі значно більше. Нормальні сієніти складаються
в основному з калієвих шпатів (50-60 %), олігоклазу або андезину (10-30 %), невеликої
кількості біотиту, рогової обманки, рідше піроксену. Структура породи
рівномірнозерниста, середньо- або крупнозерниста. Текстура - масивна. Ззовні сієніти
дуже подібні до гранітів, але відрізняються від них відсутністю кварцу і підвищеним
вмістом кольорових мінералів.
У лужних сієнітах також переважають калієві польові шпати (80-85 %), але серед
темних мінералів, крім біотиту, рогові обманки і піроксени лужного ряду, до 5 % може
бути нефелін. Акцесорні мінерали представлені апатитом, титанітом, цирконом, рудними
мінералами.
Сієніт-порфіри - гіпабісальні, жильні породи, які за складом аналогічні абісальним
породам. Це малопоширені дрібно- та нерівномірнозернисті породи. По аналогії з
глибинних порід виділяють сієніт порфіри нормальні і лужні. Структура -
порфіровидна, мікрогранітова, рідше трахітова.

Ефузивні породи

Кайнотипні ефузивні аналоги сієнітів представлені трахітами, палеотипні -
трахітовими порфірами або ортоклазовими порфірами.
Трахіти - неотипні, ефузивні породи світло-сірого або жовтувато-сірого кольору,
які складаються з тонкокристалічної основної маси мікролітів мінералів, переважно
санідину, які входять до складу інтрузивних порід. Вулканічне скло практично відсутнє,
а якщо є,то дуже в малих кількостях. Вкрапленики - водяно-прозорі польові шпати
(санідин та середній плагіоклаз). Мікроструктура - трахітова, структура порфірова.
Текстура трахітів масивна, флюїдальна, пориста, мигдалекам'яна.
Ортоклазові порфіри, на відміну від трахітів, складаються в значній кількості
епімагматичними мінералами - каоліном і серицитом, хлоритом, епідотом, кальцитом, які
є продуктом перетворення залізо-магнезіальних мінералів. Структура порфірова,
трахітова.
Умови залягання і формування

Нормальні сієніти, як правило, формуються в крайових фаціях гранітних або рідше
габрових масивів і дуже рідко утворюють самостійні невеликі штоки і дайки. Як приклад
2
досить крупних сієнітових масивів, площі якого досягають 150-200 км , можна назвати
масиви гір Високої та Благодать на Уралі. Лужні сієніти бувають в асоціації з
нормальними сієнітами і нефеліновими сієнітами. Районами розвитку лужних сієнітів є:
Ільменські гори на Уралі, Маріупольський район на Україні, Кольський півострів, Саяни,
Алтай.
Трахіти і трахітові порфіри утворюють потужні потоки, інколи куполи,, що
пояснюється значною в'язкістю лужної лави. Трахіти трапляються серед вулканічних
порід у Закавказзі, Уралі, Криму Забайкаллі.

Корисні копалини

З нормальними сієнітами генетично пов'язані контактово-метасоматичні родовища
магнетиту і мідних руд на Уралі (г.г. Висока і Благодать). Деякі різновиди сієнітів і
трахітів використовують як будівельний і кислотностійкий матеріал.

Група нефелінового сієніту-фоноліту

На долю порід групи нефелінових сієнітів-фонолітів припадає 1 % від усіх
31