Page 28 - 4438

мінерал досить стійкий, добре зберігається у важкій фракції алювіальних та
делювіальних відкладів і тому використовується при пошуках виходів кімберлітів як
пошукова ознака на алмази.
Кімберліти утворюють трубчасті тіла (трубки вибуху, діатреми) від десятків до
декількох сотень метрів у діаметрі, які прослідковуються на значну глибину, де
зливаються, як встановлено гірничими роботами, з дайкоподібними тілами
ультраосновних порід.
Меймечити - ефузивні аналоги ультраосновних порід відомі тільки на півночі
Сибірської платформи в басейні р. Меймеча. Ці породи складаються з вулканічного скла,
вміщаючого порфірові вкрапленики олівіну. Знахідки цих порід дуже важливі, оскільки
поряд з іншими факторами свідчать про самостійні вогнища ультраосновної магми.

Умови залягання та формування

Ультраосновні породи утворюються в складчастих областях і на платформах.
У складчастих областях ультраосновні породи приурочені до тектонічних структур
складчастого або розривного характеру, мають форму плоских, різко видовжених або
лінзоподібних тіл. Такі тіла, складені цілком олівін-піроксеновими породами і, очевидно,
утворились у результаті численних інтрузій, які виникли під час послідовного вторгнення
магми ультраосновного та основного складу.
Дуже тилові для цих порід вторинні зміни, які супроводжуються повним
заміщенням олівіну серпентином і переходом інтрузивних порід у метаморфічні
серпентиніти.
Приуроченість до лінійних тектонічних структур обумовила розвиток поясів
ультраосновних порід, які прослідкуються на сотні кілометрів і відомі в багатьох
частинах земної кулі. У Росії найбільш крупний - уральський платиноносний габро-
піроксеніт-дунітовий пояс протяжністю до 700 км при ширині від 10 до 30 км.
Аналогічні, але меншого масштабу, лінійні зони, відомі в Закавказзі поблизу о. Севан, у
Саянському хребті та ін. За кордоном відомі знаменитий серпентинитовий пояс, який
простягається через Гватемалу, Кубу, Пуерто-Ріко; перидотитовий пояс Аппалач (США),
серпентинитовий пояс Східної Австралії та ін.
В умовах платформ ультраосновні породи разом з габроїдами утворюють лополіти
та лаколіти. Такого типу інтрузиви відомі на Кольському півострові (Мончетундра,
Вовча тундра, Чуна) та в інших місцях. Класичним прикладом є величезний
2
Бушвельдський платиноносний лополіт у Південній Африці площею 25000 км . В основі
лополіту залягають перидотити та піроксеніти, які чергуються з покладами хроміту і
породами з групи габро, загальною товщиною 750-900 м. Вище залягає головна зона,
складена габроїдами потужністю до 7000 м. Сама верхня частина лополіту складена
середніми та кислими породами - діоритами і плагіогранітами потужністю більше 2500
м. Як видно, для всього Бушвельдського лополіту характерна чітка стратифікація порід,
яка нагадує шаруватість осадочних порід.
Формування крупних тіл і поясів у геосинклінальних областях багато дослідників
пов'язують з вторгненням самостійної перидотитової магми і виділяють їх як
гіпербазитові формації. Складні численні інтрузиви, які складаються з генетично тісно
пов'язаних ультраосновних і основних порід, розглядаються як продукти диференціації і
виділяються як габро-піроксеніт-дунітова формація.
Уява про умови формування ультраосновних порід на платформах не викликає
особливих дискусій. Їх формування, як і в геосинклінальних областях, пов'язане з
процесом гравітаційної диференціації базальтової магми, в результаті якої відбувалось
накопичення кристалів олівіну і піроксенів, які опускались на дно магматичної камери.
Такі процеси відбувались на ранніх етапах розвитку древніх платформ і відносяться до
формації диференційованих габро-норитових інтрузій.

27