Page 36 - 4438

Кварцові порфіри - палеотипні породи дещо озалізнені і мають буруватий або
червонуватий колір. Основна маса перекристалізована, її структура сферолітова,
фельзитова, мікропойкілітова. Текстура ефузивних порід флюїдальна, смугаста, пориста.
Досить близькі до них як за складом, так і структурними особливостями ефузивні
прдставники групи гранодіориту-дациту і кварцовий порфірит. Вони відрізняються від
ефузивів групи граніту відсутністю у вкраплениках натрієво-калієвих польових шпатів.
Серед ефузивів кислого складу дуже поширене вулканічне скло. В залежності від
вмісту води виділяються наступні їх різновидності; обсидіани - чорні або коричневі
породи зі скляним блиском, характерним раковистим зламом, майже без води; перліти -
вулканічне скло з типовою лускуватою віддільністю, з вмістом води до 3-4%;
пехштейни - чорні породи зі смоляним блиском і вмістом води до 10%. Пемза - світло-
сіра, біла, жовтувата, дуже пориста порода, яка представляє собою вспінене скло кислих
лав. В цих породах вулканічне скло нерозкристалізоване.

Умови формування і залягання

Форми залягання інтрузивних гранітоїдів дуже різноманітні. Найбільш характерні
батоліти, які займають величезні площі. Типові також штоки, лаколіти, потужні жили
серед порід іншого складу. Крім того, серед давніх метаморфічних порід типу гнейсів і
кристалічних сланців відомі значні тіла гранітів, які поступово переходять у вміщаючі
породи.
Для гранітів характерна крупна пластова, матрасовидна або у вигляді
паралелепіпедів форма віддільності. При виході на поверхню граніти досить інтенсивно
вивітрюються, іде каолінізація і серицитизація польових шпатів, розтріскування порід і
утворюється характерний гострокутній щебінь.
Граніти і гранодіорити поширені у всіх гірських областях і є головними породами
древніх щитів. Глибоким бурінням доказано, що вони залягають у фундаментах багатьох
платформ, інколи безпосередньо під продуктивними нафтогазовими товщами (Західно-
Сибірська низовина, Руська платформа, Туранська плита в Середній Азії і інші райони).
У деяких районах нафта і газ залягають не тільки в осадочних породах, але і в
підстилаючих їх або контактуючих з ними тріщинуватих гранітоїдах, які вивітрились ще
до занурення на глибину. Скупчення горючих, корисних копалин подекуди має
промислове значення (Березівське газове родовище на Північному Уралі').
Кислі, ефузивні породи утворюють куполи, потоки, пластові тіла, дайки. Ліпарити і
дацити характерні для молодих складчастих областей. Вони відомі в Криму, Закарпатті,
Вірменії, на Кавказі, Далекому Сході і Камчатці. Палеотипні різновиди відомі і в більш
древніх гірських спорудах Казахстану, Алтаю, Забайкалля.

Корисні копалини

Граніти є прекрасним будівельним і облицювальним матеріалом. Родовища гранітів
у величезних кар'єрах розробляються поблизу Житомира, в Карелії, на Північному
Кавказі, Уралі, в багатьох районах Сибіру. Ними облицьовані численні будови і станції
метро Києва, Москви, Санкт-Петербурга та інших міст.
Завдяки вторгненню кислої магми, збагаченої леткими компонентами, на контактах
з гранітними інтрузіями утворюються цінні корисні копалини, серед яких олово,
вольфрам, літій, берилій, фтор, рідкоземельні елементи.
Цінні корисні копалини формуються в пегматитових жилах. Ефузивні породи
використовуються як будівельний матеріал, часом досить легкий, з гарним забарвленням
(рожеві туфолави Вірменії). Обсидіан використовують як декоративний камінь.

35