Page 27 - 4438

ЛЕКЦІЯ 9, 10, 11 ОСНОВНІ ТИПИ МАГМАТИЧНИХ ГІРСЬКИХ ПОРІД

Ультраосновні породи

Ультраосновні породи називаються ще ультрабазитами або гіпербазитами. Це
скорочена назва для безпольовошпатових порід. Бувають і просто назви: група
перидотитів.
Ці породи вміщають менше 45 % Sі0 2, а точніше 40-45 %, що відбивається на всіх
їхніх особливостях. У них дуже мало А1 20 3, СаО і практично відсутні польові шпати.
Утворюють у земній корі в основному інтрузивні форми залягання і дуже рідко жильні
ефузивні форми. Складені вони повністю із темнокольорових (фемічних) мінералів -
3
олівіну і піроксенів, рідше рогової обманки. їх питома вага висока - 3,0-3,4 г/см .
Загальний об'сяг цих порід досить малий (біля 0.4 % від усіх магматичних порід), але з
ними пов'язаний цілий ряд цінних корисних копалин.
Серед глибинних інтрузивних порід виділяють безпосередньо олівінові породи
(дуніти та олівініти), олівін-піроксенові (перидотити) і в основному піроксенові
(піроксеніти).
Дуніти та олівініти. Назва дунітів від гори Дуна в Новій Зеландії. Ці породи на
95-100 % складаються з олівіну. Породи темно-зеленого (оливкового) до чорного
кольору, з бурими залізистими шкірочками на вивітреній поверхні. Структура порід
рівномірно-, мілко- та середньозерниста. Текстура масивна. Породи практично
мономінеральні, але в домішках можуть бути наявні магнетит в олівінітах та хроміт у
дунітах, а також ромбічні та моноклінні піроксени (авгіт, бронзит та ін.) .
Перидотити - породи чорні, інколи із зеленуватим відтінком, середньозернистої
структури. Текстура масивна або плямиста, смугаста, внаслідок виділення зерен різного
розміру. До складу перидотитів входить олівін у кількості 30-70 % і піроксени
моноклінні, ромбічні, часто і ті, а інші одночасно в кількості від 30 до 70 %. Ромбічні
піроксени більш стійкі ніж олівін, але і вони досить легко заміщаються серпентином. По
моноклінних піроксенах розвивається актиноліт, хлорит, кальцит.
Типова мікроструктура перидотитів - пойкілітова, обумовлена включенням зерен
олівіну в кристали піроксену. Різновиди багаті магнетитом мають сидеронітову
мікроструктуру.
Макроскопічно перидотити від дунітів відрізняються сильним скляним блиском,
оскільки в них наявні зерна піроксенів з досконалою спайністю, тоді як дуніти складені
олівіном - мінералом, який не має спайності.
Піроксеніти - породи чорного кольору, в змінених різновидах з зеленуватим
відтінком. Структура порід середньо- та крупнозерниста. Текстура масивна або
такситова. Породи називаються за переважаючим піроксеном, гіперстиніти, бронзити,
діопсидити і т.д. У піроксенітах головні мінерали - піроксени до 100 %. Як другорядні,
як і в перидотитах, інколи наявні магнетит, ільменіт, хроміт часто в значних кількостях.
Горнблендити - породи, які складаються з однієї рогової обманки, бувають рідко і
самостійного значення не мають.
Гіпабісальні і жильні породи цієї групи представлені пікритами, пікритовими
порфірами, кімберлітами.
Пікрити - породи буровато- або зеленувато-чорні, складені переважно піроксеном
та олівіном з домішками рогової обманки та основного плагіоклазу. Різновиди, в яких
олівін та авгіт заміщені вторинними мінералами, називаються пікритовими порфіритами.
Пікрити і пікритові порфірити за умовами формування пов'язані з породами групи
габро.
Кімберліти - брекгієподібні породи зеленувато-сірого кольору, які включають
уламки магматичних порід - перидотитів, дунітів, піроксенітів, еклогітів - та уламки
вміщаючих порід, зцементованих або ультраосновною породою, або дуже
серпентинизованою карбонатною масою. Головні породоутворювальні мінерали
кімберлітів - олівін і бронзит, другорядні - темно-червоний мінерал гранат-піроп. Цей
26