Page 34 - 4438

Щодо генезису нефелінвміщуючих порід існує декілька точок зору. Найбільш
широке визнання мають асиміляційна і диференційна гіпотези. Асиміляційну гіпотезу,
запропоновану Р. Делі, і далі розвивали С. Шендом, Д. Білянкіним, Є. Кузнєцовим.
Відповідно до поглядів цих вчених нефелінові сієніти утворились у процесі глибокої
асиміляції карбонатних порід кислою і основною магмою, що привело до десилікації
магми і кристалізації фельдшпатоїдів замість польових шпатів. За диференційною
гіпотезою лужні породи - це кінцевий продукт магматичної або кристалізаційної
диференціації, основної або лужно-ультраосновної магми, яка відбувалась у сприятливих
умовах для виділення лугів з розплаву.
Ефузивні аналоги нефелінових сієнітів утворюють невеликі потоки, куполи, дайки,
приурочені до глибинних розломів у земній корі.

Корисні копалини

З комплексом нефелінових порід пов'язані апатитові руди, серед яких найбільше у
світі родовище приурочене до Хібінського масиву. Подекуди з комплексом цих порід
асоціюють цінні родовища графіту (Східний Сибір), титаномагнетитові руди і рідкісні
елементи. Породи з високим вмістом нефеліну і лейциту використовують для одержання
алюмінію, калію, застосовують у скляній та керамічній промисловості.

Кислі породи. Група граніту-ліпариту і гранодіориту-дациту

Кислі породи займають понад 60% площі розвитку всіх магматичних порід, при
чому на долю інтрузивних припадає близько 50 %, а ефузивних - біля 10 %.
Хімічний склад кислих порід характеризується найбільш високим вмістом Sі0 2 - 65-
75 %; підвищеним вмістом лугів (Nа 2О+К 2О) - 8,5-9 % (в лужних гранітах до 11-12 %),
невисоким вмістом заліза, магнію та вапна: (FеО+Fе 2О 3) 2-6 %; СаО - 0,5-1,5%; МgО
менше 0,5 %.
Характерною особливістю мінерального складу порід цієї групи є постійна
наявність вільного кварцу, перевага натрієво-калієвих польових шпатів над
плагіоклазами і низький вміст фемічних мінералів.

Інтрузивні породи

Граніти - породи світлого кольору: рожеві, рожево-сірі, світло-сірі, інколи темно-
червоні.
Головними мінералами є кварц (до 30 %), натрієво-калієвий польовий шпат
(ортоклаз і мікроклін) - біля 40 %, кислі плагіоклази (до 20 %), біотит і рогова обманка
(5-10 %). Акцесорні мінерали: магнетит, апатит, циркон, сфен, ксенотім, монацит,
флюорит.
У залежності від кількості співвідношень темнокольорових мінералів виділяють
різновидності гранітів - біотитові, роговообманкові, двослюдяні (переважають біотит і
мусковіт) та ін. Якщо вміст темно-кольорових мінералів в сумі не перевищує 5 %, то
породу називають аляскітом.
Структури гранітів - повнокристалічні, дрібно-, середньо-, крупнокристалічні.
Текстура переважно масивна, часто гнейсовидна, інколи шлірова.
Грано-діорити від гранітів відрізняються меншим вмістом кварцу (20-25 %),
підвищеним вмістом фемічних мінералів (15-20 %), в складі яких рогова обманка
переважає над біотитом, перевагою плагіоклазів (43-50 %) над натрієво-калієвим
польовим шпатом (20-25 %) . Характерний підвищений вміст акцесорних мінералів. Ці
породи забарвлені в сірі кольори, що пояснюється відсутністю натрієво-калієвих
польових шпатів. Структури і текстури близькі до гранітів. Мікроструктури
гіпідіоморфні. Значний вміст у породах плагіоклазів зближує їх з діоритами.
При підвищеному вмісті лугів (К 2О+Nа 2О) виділяють лужні граніти, які мають
33