Page 29 - 4438
P. 29

Корисні копалини

                         З  групою  ультраосновних  порід  генетично  пов'язані  численні  корисні  копалини,
                   серед яких найважливіші хром і платина. Найбагатші поклади цих руд сконцентровані на
                   Уралі.
                         Серед нерудних корисних копалин велике значення має тальк, азбест (Баженівське
                   родовище  на  Уралі).  Виключний  інтерес  викликають  родовища  алмазів,  генетично
                   пов'язані з кімберлітами. У нашій державі є алмази в Донбасі, в Росії багаті поклади в
                   Якутії, відкриті в 1954 році. Найбагатші поклади алмазів відомі в Преторії, поблизу м.
                   Кімберлі в Південній Африці.
                                                        Група габро-базальтів

                         Найбільш  поширеними  серед  магматичних  порід  є  ефузивні  породи  основного
                   складу. Широкий розвиток в групі габро мають жильні та гіпабісальні породи, тоді як
                   інтрузивні  породи  досить  рідкісні.  Зокрема  на  території  бувшого  Союзу  інтрузивні
                   породи  основного  складу  разом  з  ультраосновними  займають  всього  2,3  %  від  площі
                   розвитку  всіх  інтрузивних  порід.  Хімічний  склад  габро-базальтів  такий:  Sі0 2  45-52  %;
                   А1 2О 316-18 %; FеО+Fе 20 3 10,5-12 %; СаО 10,5-11,5 ; МgО 6,5-8,5 %; К 2O+Nа 2О 3,5 %.
                         Головними  породоутворюючими  мінералами  є  піроксени  та  основні  плагіоклази.
                   Габроїди  геологічно  та  петрографічно  пов'язані  поступовими  переходами  з  породами
                   групи передотитів, діоритів-андезитів, сієнітів-трахітів і лужних габроїдів-базальтоїдів.

                                                          Інтрузивні породи

                         До  інтрузивних  порід  належать  декілька  різновидностей,  головним  серед  яких  є
                   габро, норити та анортозити.
                         Габро  -  порода  темно-сірого,  майже  чорного  кольору,  що  пояснюється  темним
                   кольором основних  плагіоклазів  і  високим  вмістом  кольорових  мінералів.  З  результаті
                   вторинних  змін  плагіоклази  набувають  світло-сірого  і  зеленувато-сірого  кольору,  що
                   відповідно  впливає  на  колір  породи.  Структура  габро  рівномірно-,  середньо-  та
                   крупнозерниста. Текстура масивна, часто смугаста, завдяки чергуванню смуг фемічних
                   мінералів  та  плагіоклазів.  Типове  габро  складається  приблизно  з  рівної  кількості
                   основного  плагіоклазу  -  лабрадору  і  моноклінного  піроксену,  в  основному  діалагу.  Як
                   другорядні  мінерали,  можуть  бути  наявні  і  олівін,  ромбічні  піроксени,  бура  рогова
                   обманка,  біотит.  Постійними  компонентами  габроїдів  є  рудні  мінерали;  магнетит,
                   титаномагнетит, ільменіт, які утворюють інколи промислові поклади.
                         Норити  -  відрізняються  від  габро  наявністю  ромбічного  піроксену  (гіперстену)
                   замість  моноклінного  піроксену.  Між  габро  і  норитами  існують  породи  проміжного
                   складу, які називаються габро-норитами.
                         Анортозити - це лейкократові породи, які складаються майже з одного основного
                   плагіоклазу лабрадору  або бітовніту, причому різновиди, які складаються з лабрадору,
                   називаються лабрадоритами.
                         В анортозитах у кількості 10-15%  можуть бути піроксени та олівін, з акцесорних -
                   магнетит, який заповнює проміжки поміж кристалами плагіоклазу.
                         Діабази  -  напівглибинні,  повнокристалічні,  середньо-  або  дрібнозернисті  породи
                   сірувато-зеленого  або  зеленувато-чорного  кольору,  які  складаються  з  основного
                   плагіоклазу (найчастіше лабрадору) та авгіту, інколи з домішками олівіну та бронзиту.
                   Акцесорні мінерали - магнетит, ільменіт, апатит, інколи біотит і рогова обманка.
                         Вторинні  мінерали  представлені  переважно  хлоритами,  серпентином,  роговою
                   обманкою,  альбітом,  оксидами  заліза.  Наявність  цих  мінералів  надає  породі  зелених
                   відтінків.  Діабази,  в  яких  відсутні  сліди  руйнування,  називають  долеритами.
                   Мікроструктура порід офітова або діабазова. Залягають діабази у вигляді інтрузивних тіл,
                   паралельних нашаруванню вмішаючих порід (сілів).
                         Базальти  -  ефузивні  представники  основних  магматичних  порід.  Це  кайнотипні
                                                                                                             28
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34