Page 167 - 4437

житиме людина сьогодні, завтра. Не можна уявити майбутнє людства поза
людиною: майбутнє не приходить ззовні, а як результат діяльності теперішнього.
Теоретичною розробкою і обґрунтуванням різних варіантів розвитку
суспільства і людини в майбутньому займається в західному світі футурологія (
від лат. futurum – майбутнє і гр. logos – мова, вчення). Термін цей вперше почав
вживати (в 1943 р.) О. Флейхтхайм, професор політології в інституті ім. Отто Зура
при Вільному університеті Західного Берліна. Футурологія, або «наука про
майбутнє», розроблення різного роду альтернативних проектів розвитку,
прогнозів поширилася з кінця 60-х – початку 70-х р. «Футурологічний бум»
характеризувався появою сотень державних спеціалізованих науково-дослідних
центрів, інститутів і приватних установ з розробки соціально-економічних,
науково-технічних і військово-політичних прогнозів. Потік футурологічної літера-
тури заполонив ринок західних країн, а користувача огортає хвиля
футурологічних прогнозів, переважна більшість яких сповнена апокаліптичних
прогнозів та передбачень майбутніх глобальних та регіональних катастроф і
неминучої загибелі людства.
Особливе місце серед футурологічних організацій посідає Римський клуб –
міжнародна неурядова організація, створена у квітні 1968 р. на зустрічі 30
західноєвропейських учених, бізнесменів, громадських діячів в італійській
столиці, які зібралися з метою неформального обговорення перспектив розвитку
людства. Сьогодні її членами є понад 100 авторитетних діячів науки і культури із
47 країн світу. За словам и президента Римського клубу А. Печчеї: «Римський
клуб – це «невидимий коледж», мета якого сприяти тому, щоб люди ясніше і
глибше усвідомлювали труднощі людства».

3. Людство на шляху до нової цивілізації.

Широкий міжнародний резонанс викликали ряд доповідей Римського клубу,
в яких важлива увага приділялася глобальним проблемам сучасності, розв’язання
яких вимагає спільних і невідкладних зусиль усіх держав і народів. Поряд з
відверненням ядерної війни до глобальних проблем належать охорона
навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча та демограф-
фічна проблеми, мирне освоєння космосу і багатств Світового океану, подолання
економічного відставання країн, що розвиваються, ліквідація небез-печних
хвороб, майбутнє людини та інші. До глобальних проблем слід віднести ті, які, по-
перше, мають планетарний, загальносвітовий характер, зачіпають життєві інтереси
всіх народів і держав; по-друге, загрожують усьому людству в разі, якщо не
будуть вчасно вирішені; по-третє, вимагають для свого розв’язання спільних і
невідкладних зусиль усіх держав і народів.
Виходячи з динамічного характеру і складності глобальних проблем
сучасності, можна припустити, що спільні зусилля держав не швидко приведуть

166