Page 166 - 4437
P. 166

соціологи віщують швидку загибель людської цивілізації, оскільки земля, на якій
              заблукала  людина  ХХ  ст., -  пише  Р.  Дарендорф,  - огорнута  густою  темрявою,  і
              людина  не  знає,  куди  їй  йти.  На  цій  підставі  вони  заперечують  можливість    і
              необхідність передбачення. Майбутнє,   стверджують вони, є справою віри, а не
              наукового  дослідження.  Представники  «творчої  еволюції»  заперечують  у
              творчості  елемент  передбачення,  розцінюючи  творчу  еволюцію  як  щось
              ірраціональне,  а  нову  якість  як  непередбачене  і  раптове.  К.  Ясперс  заперечує
              можливість  наукового  передбачення  майбутнього  та  наявність  об’єктивних
              законів історичного розвитку, визнає лише каузальні зв’язки. Цікавими є підходи
              до  вивчення  майбутнього  сучасного  американського  футуролога  Олвіна
              Тоффлера.  Його  відомі  праці:  «Шок  від  майбутнього»  («Футурошок»).    Також
              відомі  праці  –  «Екоспазм»,  «Третя  хвиля»,  «Прогнози  і  передумови»,  які
              викликають  зростаючий  інтерес  у  світі.  Тоффлер  описує,  як  шалено  приско-
              рюється  темп  життя,  і  людина  почуває  себе  в  цьому  «божевільному,  шаленому
              світі» дедалі самотнішою. Все частіше вона вона опиняється у стані шоку.  Але
              виникає  не  просто  шок,  а  футурошок  від  зіткнення  з  майбутнім.  Майбутнє,  за
              Тоффлером, не можна визначити наперед і проаналізувати.
                        Зневіра  у  майбутньому,  страх  перед  прийдешнім,  безвихідь,  байдужість,
              депресія  –  характерні  риси  багатьох  концепцій  сучасних  західних  соціологів  і
              футурологів ( Ж. Еллюль, Л. Мемфорд, Дж. Байрем, Е. Мюрез та ін.). За їхніми
              уявленнями майбутнє людського суспільства нагадує «страшний суд».
                        Тому  періодизація  майбутнього  важлива  для  наукового  передбачення
              перспектив людства. говорячи про перспективи людства, доцільно говорити про
              безпосереднє,  оглядне  і  віддалене  майбутнє.  Знання  про  майбутнє  в  міру
              віддалення  від  сьогодення  стають  все  менш  конкретними  і  точними,  все  більш
              загальними  і  приблизними.  Ця  зростаюча  невизначеність  передбачення  майбу-
              тнього пов’язана з природою соціального розвитку, з багатоваріантністю і альтер-
              нативністю реального історичного процесу, з непередбачуваністю ходу і резуль-
              тату окремих подій у суспільному житті.
                        Щодо  безпосереднього  майбутнього  наука  вже  сьогодні  використовує
              багато  даних,  які  дають  змогу  складати  прогнози  на  20-30  років  наперед.
              Демографи впевнено прогнозують, що на земній кулі в 2025 році проживатиме  8
              млрд  людей.  Вірогідні  запаси  корисних  копалин  також  визначаються  на  2-3
              десятиріччя  наперед.  Щодо  найближчого  майбутнього,  яке  охоплює  наше
              століття, то наші знання про нього носять лише правдоподібний характер, і до них
              слід ставитися обережно. Очікується, що швидке зростання світового населення
              зупиниться у другій половині нашого століття і до 2100 р. орієнтовно складатиме
              10-12,5  млрд  людей.  Щодо  віддаленого  майбутнього,  то  про  нього  можна
              розмірковувати  на  основі  різних  гіпотетичних  суджень.  Наше  незнання  про
              віддалене  майбутнє  явно  переважає  над  знанням.  Важливо  знати,  як  живе  й











                                                           165
   161   162   163   164   165   166   167   168   169   170   171