Page 149 - 4437

собою стереотипи поведінки людини східних та західних цивілізаційних типів,
раціоналістів та людей почуття. Важливо, щоб було відчутне активне спілкування
між різними народами, країнами, яке збагачує діяльність. Тому історичний процес
постає як свого роду змагання людських планів, мрій, намірів із наявними
результатами попередніх історичних дій.

2. Рушійні сили та суб’єкти історичного розвитку.

Важливим для соціальної філософії є визначення рушійних сил та суб’єктів
історичного процесу. Основними рушійними силами соціального розвитку слід
вважати потреби, інтереси, цінності. Суб’єктами творення і розвитку суспільства
виступають також маси і особи. Справжнім творцем історії є народ, народні маси.
Вони породжують історичних осіб, які мають вирішальний вплив на хід історії.
Існують два хибні підходи до природи історичного процесу – фаталізм та
волюнтаризм. Фаталізм – це філософські погляди, які стверджують, що
історичний процес є фатальним, неминучим, а народні маси не мають впливу на
його розвиток. Волюнтаризм – це філософське вчення, яке заперечує або ігнорує
закони розвитку і вважає, що управління суспільним процесом можна досягти
силою за допомогою дії історичних осіб.
Рушійні сили суспільства – це діяльність людей, розкрита з точки зору її
внутрішнього механізму, її чинників і причин. Однак не кожна людина здатна
виступити як суб’єкт соціального розвитку. У більшості громадських сфер індивід
реалізує свої функції, будучи включеним у певні соціальні спільності (народ,
нація, клас тощо). Це є сукупні суб’єкти історії. Ознаками народу є перш за все
участь у матеріально-виробничій сфері, частково – духовній, зв'язок з
прогресивною спрямованістю історичного процесу, загальна історична доля,
єдина загальнонародна ідея. Визначальну роль в історії відіграють народні маси.
У деяких філософських працях підкреслюється відмінність між поняттями
«народ» і «маса». М. Бердяєв писав? «Маса юрба є «воно», а не «ми». «Ми»
припускає існування «я» і «ти». У масі я надягаю маску, нав’язану йому цією
масою і несвідомими інстинктами й емоціями». Німецький філософ К. Ясперс
підкреслював, що масу варто відрізняти від народу. Народ структурований,
усвідомлює себе в життєвих засадах, у мисленні, традиціях. Маса, навпаки, не
структурована, не має самосвідомості, позбавлена відмітних властивостей,
традицій, вона порожня.
Вести мову про розвиток суспільства, про історичні процеси неможливо
поза життям та діяльністю людей. Звернемося до проблеми суб’єкта суспільного
процесу. Поняття суб’єкта суспільно-історичного розвитку є надзвичайно
складним. Людиною в повному розумінні слова треба стати, тобто досягти
певного рівня фізичного та інтелектуального, морального і соціального стану,
оволодіти певним видом діяльності, виробити власне ставлення до дійсності,

148