Page 151 - 4437

перебудови суспільних стосунків чи соціальних інститутів, розмірковували над
минулим і майбутнім, обґрунтовували мету та завдання суспільного розвитку.
Щоб бути суб’єктом, самої свідомості ще не досить. Свідомість має бути
діяльною, тобто втілюватися в практику, матеріальне виробництво, соціально-
політичні відносини, побут і культуру. Таким чином, суб’єкт – це людина, яка
організовує і здійснює свою діяльність на засадах суспільної свідомості.
Бездіяльність – атрибут пасивної маси населення, а не історичного суб’єкта.
Суб’єкт тому і суб’єктом, що він діє, діє свідомо й цілеспрямовано, спираючись на
звання й культурні надбання, що виробило на цей час людство.
Свідомість та діяльність – головні засади становлення суб’єкта суспільного
розвитку. Але це недостатні умови. У суб’єкта історії має бути ще одна риса –
вміння прогнозувати можливі наслідки діяльності, коригувати її. Висвітлюючи
діяльність історичних осіб, дослідники, як правило, романтизують, звеличують її.
Внаслідок цього діяльність постає як сукупність випадкових, свавільних дій, а
дійова особа – як мудра істота, впевнена у своїй безпомилковості та безгрішності.
Як свідчать історичні джерела, князь Володимир був мудрою і зваженою
людиною. Він радився з дружиною, багато читав, володів даром передбачення.
Перш ніж прийняти грецьке християнство як нову релігію Київської Русі,
Володимир мав бесіди з представниками багатьох світових релігій. Він
ознайомився з характером богослужінь, вивчив символ віри, зіставив їх з
традиціями і звичаями язичницької Русі.
Але чи завжди наші державні діячі в ХХ ст. намагалися чи намагаються
передбачити наслідки того чи іншого нововведення? Адже бути суб’єктом
історичного процесу і почесно, і відповідально. Треба мати високу свідомість,
вміти і бажати працювати, передбачати можливі наслідки діяльності, дивитися в
майбутнє з почуттям гідності та відповідальності перед наступними поколіннями.

2. Сутність людини. Парадокси і безвихідь людської свободи.

Суб’єкт завжди є господарем своєї долі. Разом з тим він не може вийти за
межі обставин існування, відокремитися від умов суспільного буття. Сутність
суб’єкта визначається суперечністю між необхідністю підкорятися обставинам
наявного буття та їх діяльного подолання і потребою створення нового буття за
власним розумінням. Доля визначає життєвий шлях людини. Від долі не втечеш.
Проте людина лише тоді стає суб’єктом, коли діяльно стверджує себе, реалізує
реальні можливості за тих обставин, що не залежать від її свідомості й волі.
Кожна людина пізнає, оцінює, мислить і діє індивідуально. Загальне
зумовлене об’єктивними обставинами, що оточують людину. Обставини
спричинені індивідуально-суспільною діяльністю людей. Обставини – умови
матеріального виробництва, соціальний устрій, рівень суспільної свідомості та

150