Page 145 - 4437

З виникненням публічної влади система ролей у соціальній діяльності
доповнюється системою статусів, у якій виражається нерівний характер взаємних
прав і обов’язків між людьми. Завершеності ця стратифікація набуває з
виникненням інституту держави, заснованого на професійності соціального
управління всіма справами самодостатнього колективу, включаючи оптимізацію
його зв’язків з іншими суспільствами. Створені розподілом живої праці групи
розрізняються на професійні у сфері виробництва і спеціалізовані у сфері
побутового самовідтворення людей (наприклад, сім’я).
Феномен соціальних класів. Такий розподіл не обмежується актами живої
праці, але допускає розподіл його предметних засобів, народжуючи важливий
феномен суспільного життя, що іменується власністю. Категорія «власність»
позначає відношення з приводу привласнення людьми якихось значимих
соціальних явищ, здатність володіти ними й відчужувати їх. Власність
представляє суспільні відносини, що виникають між людьми з приводу
використовування об’єктів і надають людям статус власників чи позбавлених
власності.
Власність може розповсюджуватись і на суб’єктів, і на владу. Проте перш за
все власність виступає як відносини між людьми з приводу предметного
багатства. Ці відносини утворюють економіку - сукупність стійких відтворюючих
суб’єктів об’єктивних зв’язків, виникаючих у процесі розподілу між людьми
опредметнених умов, засобів і продуктів людської праці. Економіка представляє
собою не тип людської діяльності, а тип розподільчих відносин між людьми, що її
здійснюють. Кожне із суспільств може володіти своїм типом економічного
устрою, в основі якого лежать особливі виробничо-економічні відносини між
людьми. На відміну від майнових відносин, що складаються з приводу розподілу
предметів споживання (житло, побутова техніка, предмети домашнього вжитку),
виробничо-економічні відносини виникають з приводу розподілу умов, предметів
і засобів суспільно необхідної праці в усіх її формах.
Наслідком економічних відносин є розподіл людей на майнові групи, що
називаються стратами. Економічні страти представляють собою статистичні
сукупності людей, пов’язаних не процесом сумісної діяльності, а арифметично
вичисленою вартістю її продуктів, привласнених найрізноманітнішими
способами.
Дещо по-іншому інтерпретується інша різновидність економічних груп –
соціальні класи. Згідно з марксистським тлумаченням, класи – соціальні групи,
специфіка яких полягає в тому, що вони займають ніби проміжне становище між
професійними групами, які відіграють різну роль у процесі суспільного розподілу
праці, і економічними стратами, що відрізняються одна від одної за своїм місцем у
системі відносин розподілу. В основі класового розподілу покладені виробничо-
економічні відносини, що виникали у зв’язку з розподілом знарядь і предметів
суспільно необхідної праці. Класи з’являються тоді, коли в результаті

144