Page 50 - 4431

­ проблемний характер огляду, який виявляється у наявності аналітичної оцінки
вихідної інформації споживачем оглядового документа. Огляд за своїм
призначенням проблемну ситуацію, для розв’язання якої він і створюється;
­ оригінальний характер огляду, тому що він містить вивідне знання, відсутнє у
вивідних джерелах. Складач огляду може запропонувати свої власні рішення
проблемної ситуації, вироблені ним на основі опрацювання вихідних джерел або
узагальнити запропоновані у вихідних джерелах рекомендації з критичною
оцінкою доцільності їх застосування;
­ прогностичний характер огляду, який виявляється у наведенні можливих
тенденцій розвитку проблеми;
­ систематичний характер огляду полягає в тому, що він подає цілісну
характеристику предмету огляду. Важливо також регулярно готувати огляди з
проблем, які стоять перед споживачем.

Оглядові документи мають надзвичайно багато різновидів. За ознакою рівня
згортання інформації та характером вивідного знання фахівці визначають три основних
різновиди огляду: бібліографічний, реферативний та аналітичний.
Бібліографічний огляд відображує вивідне знання у вигляді системи
документальних джерел інформації, використання яких дозволяє споживачеві вирішити
відповідне завдання інформаційного управління. Бібліографічний огляд містить
систематизований перелік джерел з теми огляду у вигляді бібліографічних описів
документів або з додаванням до них стислої характеристики у вигляді анотацій. Як
правило, це логічно зв’язана розповідь про документальні джерела.
Реферативний огляд відтворює вивідне знання у вигляді систематизованої
фактографічної інформації, необхідної для інформаційного управління, витягнутої з
вихідних джерел. Такий огляд містить реферативний виклад основних положень,
відповідних темі огляду та перспективних до огляду з опрацьованих первинних
документів.
Аналітичний огляд відтворює вивідне знання у вигляді самого інформаційного
рішення, тобто рекомендацій, які випливають з результату логічної переробки вихідних
документів. Такому огляду властива критична оцінка наявних у вихідних джерелах
рекомендацій, розробка прогнозів проблеми тощо.
Характер інформації та методика створення названих документів дозволяють
об’єднати їх у групу оглядових документів. У процесах інформаційної діяльності
досить часто використовується відповідь на запит споживача у вигляді довідки. Довідка
надасться інформаційним посередником у відповідь на запит споживача, якщо
замовник потребує лише фактичної інформації. Довідку можна визначити як відповідь
на разовий запит споживача інформації, яка містить інформацію з сутності питання.
Якщо довідка містить лише бібліографічну інформацію, вона називається
бібліографічною. Якщо довідка повідомляє конкретні дані, факти, містить виклад
якоїсь концепції тощо без аналізу викладеної інформації, вона називається
фактографічною.
З іншими інформаційними документами довідку об’єднують спільні риси:
цільове призначення, належність до вторинного рівня документальної інформації,
методи підготовки. Від інших інформаційних документів довідку відрізняють такі
риси: довідковий характер наданої інформації – лише конкретна стисла відповідь з
сутності разового запиту споживача інформації. Довідка не має на меті ознайомлення з
масивом первинної інформації, мета її підготовки – виявити та екстрагувати основну
інформацію з сутності запиту. У довідці відсутня критична оцінка інформації, яка
надається споживачеві. Оціночний підхід застосовується лише до джерел виявлення
інформації, вони повинні бути достовірними, актуальними, інформативними,
достатніми для висвітлення всієї інформації, яка необхідна споживачеві. Оглядові

50