Page 25 - 4428

Податковий підхід до визнання витрат відображений у
Податковому кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VІ зі
змінами та доповненнями, відповідно до якого витрати, які
враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються

на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення
платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких
передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших

документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо
платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт,
надання послуг з довготривалим (більше одного року) техно-
логічним циклом виробництва за умови, що договорами, укла-

деними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання
послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного
податкового періоду включаються витрати, пов'язані з вироб-

ництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому
періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування
має право на врахування витрат, підтверджених документами, що

складені нерезидентами відповідно до правил інших країн. У цілях
цього розділу суми, відображені у складі витрат платника податку,
у тому числі в частині амортизації необоротних активів, не під-

лягають повторному включенню до складу його витрат. Витрати,
що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт,
наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в
якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт,

наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного
періоду, в якому вони були здійснені, з урахуванням наступного:
- датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у

вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного
податкового періоду, за який проводиться нарахування податко-
вого зобов'язання з податку та збору;

- датою збільшення витрат платника податку від здійснення
кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого
боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів,

пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів
(депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку.
При цьому під субординованим боргом розуміються звичайні

незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи
капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті з банку

24