Page 30 - 4428

Постійні витрати – це ті витрати, які не змінюються без-
посередньо (тобто не є функцією) із зміною обсягу виробництва. Ці
витрати пов'язані з постійними витратами грошових коштів у
кожний період, тобто вони не залежать від обсягу виробництва. В

свою чергу, змінні витрати є функцією обсягу виробництва.
Зауважимо, що постійні витрати є такими тільки в межах
релевантного діапазону діяльності та певного часу. В багатьох

випадках при досягненні певного рівня діяльності постійні витрати
змінюються різко, стрибками. Такі витрати називають напів-
постійними або ступінчастими.
Напівпостійні витрати – це витрати, які змінюються сту-

пінчасто при зміні обсягу діяльності. Прикладом таких витрат є
заробітна плата робітників ремонтників, за умови, що для об-
слуговування на кожні 1000 машино-годин роботи обладнання

потрібний 1 ремонтник.
Для будь-якого заданого обсягу виробництва загальні витрати
(ТС) є сумою загальних змінних (VC) і загальних постійних (FC)

витрат. Формально це можна виразити таким чином:
(TC) = (FC) + (VC), (1.1)
Таким чином, для отримання функціональної залежності

загальних витрат від обсягу виробництва необхідно розрахувати
значення загальних витрат, які відповідають ряду значень обсягу
виробництва.
У спрощеному вигляді функція витрат може бути описана за

допомогою лінійної залежності (залежності від одного фактора):
Y = a + bx, (1.2),
де Y – загальні витрати;

a – загальні постійні витрати;
b – змінні витрати на одиницю діяльності;
x – значення фактора (чинника) витрат.
Функція витрат полегшує передбачення витрат, тобто прог-

нозування майбутніх витрат для різних рівнів (обсягах діяльності).
Функцію витрат можна побудувати за допомогою таких
методів:

־ технологічний аналіз (інженерний метод);
־ аналіз рахунків (метод аналізу облікових даних, метод
аналізу бухгалтерських рахунків);

־ метод управлінських суджень;

29