Page 27 - 4428

ідентифікація, облік та аналіз яких вимагає кардинально нових
підходів. При цьому податковий та бухгалтерський підходи сприяють
часто неоднозначному трактуванню та віднесенню таких витрат, а
економічний підхід у даному випадку покликаний раціоналізувати

відображення та управління такими витратами згідно із концепцією
реального споживання послуг та виконання робіт.
Порівняльна характеристика податкового, бухгалтерського та

економічного підходів до ідентифікації витрат наведена у табл. 1.2.
Сучасні реалії функціонування підприємств в Україні зу-
мовлюють необхідність ведення бухгалтерського, податкового та
управлінського обліку, що тісно пов’язані із аналогічними під-

ходами до визнання витрат. Але лише економічний підхід, який
виходить із трактування витрат за вартісною теорією дозволяє
отримати реальну інформацію про обсяги та структуру витрат

підприємства, реальний знос основних засобів та нематеріальних
активів, об’єктивну собівартість продукції.

1.5. Функція витрат та методи її побудови
Вивчення поведінки витрат дозволяє зробити оцінку витрат і
побудувати їх функцію. Саме поведінка витрат відіграє ключову

роль при укладанні угод, встановленні стандартів, виявленні
причин відхилень тощо. Визначення поведінки витрат, тобто
здійснення їх оцінки та побудова їх функції має важливе значення в
діяльності підприємства, оскільки полегшує прогнозування май-

бутніх витрат. Класифікація за типом «поведінки» витрат залежно
від змін обсягів виробництва (або рівня активності підприємства) є
найбільш важливою для цілей планування і контролю. Зростання

або зниження обсягу виробництва викликає відповідне зростання
або зниження рівня певних витрат. При цьому інші витрати
залишаються незмінними.
Оцінка витрат – це процес обчислення поведінки витрат,

тобто встановлення кількісного взаємозв’язку між витратами та
різними факторами їх виникнення на підставі дослідження минулої
діяльності підприємства в цілому або його структурного підрозділу.

Фактично, поведінка витрат – це оцінка рівня зміни величини
витрат при зміні рівня ділової активності підприємства.

26