Page 137 - 4428
P. 137

  перевірка витрат у незавершеному виробництві;
                     перевірка калькулювання собівартості.
                   У зв’язку з тим, що прямі витрати виробництва на виробничих

              підприємствах становлять основу вартості виробленої продукції, то
              контролювання  витрат  починають  саме  з  прямих  витрат  на
              матеріали та заробітну плату. Як  джерела контролю матеріальних

              витрат можна використати відомості обліку витрат окремих цехів,
              складські документи, видаткові документи на відпуск матеріалів у
              виробництво,  маршрутні  аркуші  та  й  іншу  документацію.  На
              даному  етапі  також  контролюють  правильність  розподілу  транс-

              портно-заготівельних витрат між залишками матеріалів на складі й
              витрачених  цінностях.  Після  цього  звертають  увагу  на  пропор-
              ційний  розподіл  транспортно-заготівельних  витрат  між  матері-

              алами,  витраченими  на  виготовлення  різних  виробів.  Контро-
              лювання  прямих  витрат  на  оплату  праці  починається  з  виявлення
              можливих  фіктивних  працівників  шляхом  зіставлення  розра-

              хунково-платіжних  відомостей  з  даними  відділу  кадрів.  Продов-
              женням  контролю  витрат  з  оплати  праці виступає  вивчення  доку-
              ментів, які доводять обґрунтованість зроблених нарахувань, тобто

              перевіряються наряди на відрядну роботу, акти прийому виконаних
              робіт, правильність застосування тарифів і розцінок.

                            5.2. Методи обліку витрат та калькулювання

                                            собівартості продукції
                   За своєю сутністю контролювання витрат включає дві складові:
              облік та аналіз витрат. Облік витрат формує інформаційну базу для

              подальшого  їхнього  аналізу.  Система  обліку  витрат  залежить  від
              специфіки продукції та технології її виробництва. Крім того, вона
              повинна  співвідноситись  із  системою  калькулювання  витрат.
              Політика калькулювання собівартості підприємства (калькуляційна

              політика)  –  це  вибір  комплексу  методів  калькулювання  собівар-
              тості,  що  відповідають  ідентифікованим  інформаційним  потребам
              користувачів звітності з метою формування показників фінансового

              та управлінського обліку.
                   Облік  витрат  виступає  інформаційним  джерелом  для  при-
              йняття управлінських рішень щодо:

                 -  проведення цінової політики підприємства, а саме, визначення
                     мінімальної ціни на продукцію та маніпулювання нею, тобто
                     встановлення допустимих меж зниження ціни;

                                                           136
   132   133   134   135   136   137   138   139   140   141   142