Page 140 - 4428

вартість всієї виготовленої продукції за звітний період дорівнює
сумі усіх витрат звітного періоду, а собівартість одиниці продукції
визначають діленням загальної суми витрат на кількість одиниць
виготовленої продукції у звітному періоді. Складний попереділь-

ний метод обліку витрат застосовують у разі, коли підприємство
виготовляє різні види продукції і постійно має значний обсяг
незавершеного виробництва. При цьому облік витрат здійснюють

за кожним видом продукції, застосовуючи аналітичні рахунки.
Об'єктом калькулювання є одиниця продукції (робіт, по-
слуг), тобто кінцевий продукт, виготовлений на підприємстві.
Залежно від технології і характеру продукції об'єктами кальку-

лювання можуть бути: один продукт виробництва; один продукт
окремих процесів, стадій, переділів, фаз виробництва; виріб
підприємства; виріб центру відповідальності; вид робіт, послуг

структурного підрозділу підприємства.
У деяких випадках виникає необхідність калькулювати продукт
різного ступеня готовності. У таких виробництвах об'єктом каль-

кулювання є напівфабрикат або окремі частини (деталі) виробів.
Виділяють також систему обліку повних витрат (абзорпшн-
кост) та систему обліку змінних витрат (директ-кост). Перша

система передбачає включення у собівартість продукції усіх
виробничих витрат на її виготовлення – прямих матеріальних
витрат, прямих витрат на оплату праці, інших прямих виробничих
витрат, загальновиробничих (непрямих) витрат. Прямі витрати

відносять до окремих об’єктів калькулювання на підставі
первинних документів. Непрямі (загальновиробничі) спочатку
розподіляються між незавершеним виробництвом і собівартістю

реалізованої продукції. Після цього загальновиробничі витрати
розподіляють за конкретними об’єктами витрат (виробами,
процесами, підрозділами) пропорційно до обраної бази розподілу
(маш.-год., люд.-год., прямої заробітної плати, матеріальних

витрат). Ділячи суму накладних витрат на загальну величину бази,
розраховують ставку розподілу накладних витрат. Система обліку
змінних витрат ґрунтується на визначенні неповної собівартості

продукції. Принципова відмінність між системами обліку повних та
змінних витрат полягає у способі урахування постійних
виробничих накладних витрат. При застосуванні системи обліку

змінних витрат як витрати періоду розглядаються не тільки
операційні витрати (на управління і збут), але й постійні виробничі

139