Page 79 - 4417

ними концентричними циліндрами, внутрішній циліндр обер-
тається з деякою кутовою швидкістю. У випадку ньютонівсь-
кої рідини внаслідок дії відцентрових сил, обумовлених обер-
танням рідини, біля внутрішнього циліндра рівень рідини
знижується, а поблизу зовнішнього - підвищується. У випадку
в’язкопружної рідини, коли діють нормальні напруження,
спостерігається зворотна картина - поблизу внутрішнього ци-
ліндра рівень рідини підвищується (внутрішній циліндр ви-
штовхується). Цей самий ефект відбувається й при обертанні
рідини між двома горизонтальними пластинами, коли розпо-
діл тиску по радіусу нерівномірний, з максимумом у центрі.
Розбухання струменя (Барус-Ефект). При витіканні
ньютонівскої рідини із трубки діаметр струменя внаслідок
закону збереження кількості руху вниз по потоці звужується в
порівнянні з діаметром отвору. При витіканні із труби
в’язкопружної рідини спостерігається розширення діаметра
струменя до розмірів, значно більше від діаметра трубки, іноді
переважаючий розмір отвору в три-чотири рази. Зміну форми
рідини після виходу із труби вперше помітив американський
біолог Д. Барус, що для дослідів використовував дуже в’язкий
матеріал, корабельну клейову фарбу.
Ефект може бути обумовлений сполученням пружності
рідини і збіжним характером ліній потоку на вході в трубу.
Якщо рідина тече по трубі таким чином, що її частки перемі-
щаються паралельно до осі труби, а на вході, в області збіжної
течії, мають складову швидкості в напрямку до осі, то рідкі
циліндри, коаксіальні із трубою, повинні збільшувати свою
довжину й зменшуватися в діаметрі течії всередині труби.
Якщо рідина при витіканні із труби ще пам'ятає передісторію
свого руху на її вході, то природно очікувати, що, залишаючи
трубу, рідина повинна змінювати форму в деякому змісті про-
тилежно тій, як це їй довелося зробити раніше, тобто рідкий
циліндр буде зменшуватися в довжині й зростати в діаметрі. У
такому випадку ефект повинен був би знижуватися при збі-
льшенні довжини труби, що й відбувається насправді. Однак
ефект не зникає повністю при зростанні довжини труби.
Таке “залишкове” збільшення діаметра підтверджує ре-
зультат експерименту, при якому рідина в трубі перебувала в
спокої протягом часу, що значно перевищує час релаксації й

80