Page 83 - 4417

Рисунок 2.2 – Механічні моделі простих реологічних тіл
З'єднавши тим або іншим способом ці елементи, одер-
жують модель зразка для механічних випробувань, властивос-
ті якого загалом можна визначити теоретично. Це дозволяє,
вивчивши досліди з конкретним матеріалом, підібрати таке
з'єднання елементів, щоб забезпечити якісну відповідність
реальним дослідам, підбираючи жорсткість пружинки, в'яз-
кість масла в поршні, величину коефіцієнта сухого тертя, мо-
жна домогтися досить точного збігу експериментальних кри-
вих і їх модельного подання (якщо, звичайно, структура моде-
лі правильно організована й досить багата для опису даного
матеріалу). Якщо модель із елементів побудована, то напи-
сання математичного співвідношення відбувається за певними
правилами, причому порівняно простим.
Модель, складену із пружинок і поршеньків, можна тіль-
ки розтягувати, але розтяганню в моделі можуть відповідати й
стискування, і зрушення, і об'ємна деформація в натурному
середовищі.

84