Page 71 - 4417

Характер і тривалість перeхiдних процесiв у газопрово-
дах, зумовлених перeмиканням технологiчних схем перекачу-
вання, становлять певний iнтерес з точки зору оцiнки об’ємiв
поставок газу споживачевi в зони нестацiонарностi, мінімізацiї
зони нестацioнарностi, своєчасного перемикання буферних
споживачiв на iнший вид палива тощо. Загальний перебiг та-
ких процесiв у достатній мірі висвітлено у працях.
Просторова модель термогазодинамічного процесу в га-
зопроводі, що представлена системою рівнянь (1.186), (1.187),
(1.188), важко реалізується і малоперспективна для експери-
ментальних досліджень внаслідок необхідності забезпечити
подібність при значній кількості критеріїв.
Найчастіше використовують рівняння (1.183), (1.184),
(1.185), які описують режим транспортування газу трубопро-
водами за умови, що течія середовища осесиметрична. Тоді
рівняння енергії, руху, нерозривності та теплопровідності зру-
чно перевести у циліндричні координати. Такий підхід широ-
ко застосовується в інженерних розрахунках, оскільки задача
про теплообмін зі змінним по периметру тепловим потоком
практично не вивчена.
Дослідження температурних полів не на всій області
впливу довкілля, а лише на межі газопровід – грунт дає змогу
прийняти суттєві спрощення.
Для даного перерізу по довжині трубопроводу можна
прийняти такі припущення:
- ґрунт вважається ізотропним;
- теплофізичні властивості ґрунту не залежать від його
температури;
- фазові переходи води в пару в ґрунті не враховуються
(оскільки температура газу, згідно з прийнятими нормами,
o
менша, ніж 100 С);
- у будь-який момент часу для ґрунту розглядається ста-
ціонарна задача.
Останнє пояснюється тим, що, як показує досвід, газо-
транспортні системи через один-півтора року з моменту пуску
виходять на періодичний близький до стаціонарного тепловий
режим.

72