Page 36 - 4411

повсякденній діяльності дотримуватися встановлених напрямів
перспективного розвитку [124, 225].

Керівник має прикласти значні зусилля, щоб виробити реальні й
обґрунтовані цілі. В умовах постійно змінного навколишнього середовища це

нелегко.
Розробку довготривалих цілей варто проводити знизу вгору.

Пропонується наступний алгоритм:
1) детальне обговорення керівництвом установи стратегічних

планів з керівниками підрозділів;

2) розгляд усіх пропозицій і зауважень;

3) використання їх для доповнення і розширення попередніх планів

[151, 88].

Як підказує досвід компаній, саме такий підхід до розробки стратегічних

планів є виправданим і розумним.

ІІ. Оцінка діючої організаційної структури управління. Розробити

організаційну структуру, утворити підрозділи і розписати їхні функції

здається не таким вже й важким. Значно важливіше врахувати кілька

моментів.

1) чи правильно розподілені функціональні обов’язки;

2) як співробітники ставляться до своїх обов’язків;

3) чи відповідає організаційна структура вимогам навколишнього

середовища;

4) чи налагоджені двосторонні зв’язки.

ІІІ. Розробка цілей структурних підрозділів. Від правильності цих цілей

залежить успіх виконання довготривалих цілей. Ці цілі орієнтовані

переважно на розвиток, а не на досягнення результатів, і сформульовані по

горизонталі.

ІV. Доведення вибраних цілей до підрозділів. У результаті такої роботи

можлива побудова дерева цілей, про що мова нижче. Виконати цю роботу

можуть лише експерти.

35