Page 180 - 4411
P. 180
характер. Він коливається залежно від рівня фірми-клієнта (якщо фірма
невелика, то оплата за послуги буде нижча), іміджу інформаційної установи,
наскільки поширеною є дана послуга і т.д.
Узагалі, в консультантській практиці безкоштовних послуг клієнту немає.
«Безкоштовно» консультант може працювати лише у свій вільний час і з
власної доброї волі, а також тоді, коли його послуги оплачуються з
державного бюджету. Але навіть і в цьому випадку послуга, що одному
клієнту надається безкоштовно, звичайно субсидується іншою установою.
Оскільки консультування – справа індивідуальна, то найпоширенішою
формою оплати є оплата за відпрацьований час. Якщо працює група
консультантів, то оплата старшого консультанта та його помічників має
відрізнятися (приблизно у співвідношенні 4:1). За цієї форми оплати клієнт
має повністю довіряти консультантові: він має бути впевнений, що спеціаліст
протягом оплаченого часу дійсно плідно працював над вирішенням
поставленої проблеми.
Використовуються ще й інші системи оплати. Нормальний рівень
плати за послуги може бути загальновідомим і рекомендованим
професійною асоціацією (наприклад, у вигляді нижньої і верхньої її меж).
Розцінки, що призначаються конкурентами. Консультант повинен з’ясувати,
як нараховують свої розцінки конкуренти та інші колеги, якої політики
ціноутворення вони дотримуються і якої думки про це клієнти. Плата за
послуги для різних ринкових сегментів. Може знадобитися диференціювання
плати за послуги з обслуговування ринкових сегментів. Звичайно для малих
підприємств і некомерційних соціальних організацій призначають плату
нижчу ніж для великих міжнародних або національних корпорацій. Плата за
просування. Пільгова плата за послуги (з 10—15 %-ю знижкою порівняно зі
звичайною) інколи застосовується при постачанні на ринок послуг нового
типу, щоб стимулювати інтерес клієнта до нього. До кінця кампанії з
просування вона піднімається до нормального рівня. Це припустимо, якщо
клієнти про це знають. Уважається непрофесіональним зацікавити клієнтів у
179
