Page 172 - 4411

клієнтам економити час і кошти на отримання необхідних їм знань та іншої
інформації, а консалтинговим установам — знижувати виробничі витрати та

підвищувати прибутковість власного бізнесу. Подібна спеціалізація
характерна передусім для великих установ, де працює багато фахівців. Саме

поєднання фахівців різного, але водночас суміжного профілю, забезпечує
можливість маневру консультативними послугами як комплексним джерелом

інформації [123; 189; 190].

Перевага консультативних послуг порівняно з іншими полягає у тому,

що вони зорієнтовані на індивідуальні потреби конкретних споживачів і

дають змогу надавати їм не просто інформацію, а необхідні знання, якість

яких, звичайно, залежить від професіоналізму консультантів. Бізнес-

консалтинг забезпечує клієнта спеціалізованим досвідом, поведінкою,

професійними навичками або іншими ресурсами, що допоможуть йому в

оптимізації фінансово-економічного стану підприємства, або в інших

питаннях, але суто в межах чинної нормативно-законодавчої бази [77].

Кінцевим документом консультування є підсумковий звіт, що, як правило,

поєднується із додатковими усними поясненнями консультанта. Зміст звіту

має охоплювати нещодавно виявлені факти або встановлені нові зв’язки

відомих фактів, роз’яснення проблем, аргументування [131, 101-103].

Пропонуємо наступну класифікацію способів консультування [77]:

 експертний: консультант відповідає на питання: що робити?

(«вийти на певний ринок», «встановити певні ціни», «внести в

контракт певний пункт»...);

 процесний: спільна робота консультанта і клієнта. Консультант

відповідає на питання «як?», а після цього разом з клієнтом — на

питання «що потрібно робити?».

 навчальний: консультант не тільки відповідає на питання, як

вирішити конкретну проблему, але на її прикладі стимулює

бажання навчатися, розвиває творчий потенціал;

171