Page 167 - 4411

потягнуло за собою комерціалізацію індустрії інформації. Основними
виробниками баз даних є інформаційні центри, банки, ВІНІТІ, ДПТНБ,

ІНІОМ, бази даних котрих мають бібліографічний характер загального
призначення в різних галузях науки і техніки. Крім того, бази даних

створюються інформаційними агентствами та засобами масової інформації,
державними організаціями, науковими, навчальними закладами, а також

новими комерційними структурами. Збільшується питома вага ділової

(комерційної) інформації.

Основними користувачами термінальних пристроїв є інформаційні

інститути, котрі виступають посередниками між користувачами та

постачальниками інформації (науковими чи інформаційними центрами,

бібліотеками), потім власниками терміналів стають інформаційні брокери,

що проводять пошук у базах даних на комерційній основі, та рядові

споживачі, котрі користуються терміналами на роботі чи вдома. Чималий

вплив на формування попиту інформаційних товарів та послуг справила

доступність недорогих термінальних пристроїв та телекомунікаційних

послуг.

На практиці інтерактивні служби розглядаються як продавці чи

дистриб’ютори інформації, котра не зовсім відповідає дійсності, бо не

враховують великої роботи із забезпечення доступу до баз даних та передачі

інформації користувачеві. Інтерактивні служби бувають різними, від чого

залежить і ринок збуту [77]:

 комутовані інтерактивні служби, що надають інформацію

загальнодоступними лініями зв’язку будь-якому

користувачеві, який має комп’ютер чи модем (це інформаційні

супермаркети та кіоски). Забезпечується доступ до великої

кількості (більш ніж 70) різних за темами баз даних. До них

відносять: DIALOG (260 баз даних, більш ніж 70 тис. абонентів

з 80 країн), BRS (130 баз даних), ORBIT (100 баз даних);

166