Page 128 - 4399

3
 m  2

цьому величину 4   , як сталу, позначимо через A .
 2 kT 
df d   m 2 2   m 2  m 2 
Отже,   Ae 2kT    Ae 2kT    2    0 .

d d    kT 
 
Значення   0 і    , що задовольняють цій умові –
відповідають мінімумам функції. Отже, значення  , що
перетворює в нуль вираз у дужках, і буде шуканою найбільш
ймовірною швидкістю
m 2 2 kT
2   0   i  . (10.7)
kT m
Формулі (10.7) можна надати й іншого вигляду, помноживши
чисельник і знаменник підкореневого виразу на N одержимо
A
2 RT
  , (10.8)
i

де R  kN і M  mN .
A
A
З формули (10.7) випливає, що
при збільшенні температури
максимум функції розподілу
зміститься вправо (рис. 10.2).
При нагріванні газу, частка
молекул з малими швидкостями
зменшується, а з великими –
росте.

Рисунок 10.2 – Криві Слід зауважити, що
закону розподілу знаючи функцію розподілу,
Максвелла за різних знаходять: середню арифметичну
температур швидкість

127