Page 132 - 4399

Меркурій – найближча до Сонця планета нашої
Сонячної системи. На цій планеті є сліди атмосфери:
зафіксовані гелій, аргон, кисень, вуглець і ксенон. Тиск
атмосфери на поверхні Меркурія надзвичайно малий: складає
двохтрилліонну частку від нормального земного
атмосферного тиску.
Венера. У 1761 році Михайло Ломоносов,
спостерігаючи проходження Венери по диску Сонця,
зауважив тоненький райдужний обідок, що оточував планету.
Так була відкрита атмосфера Венери. Ця атмосфера потужна:
тиск на поверхні виявився в 90 разів більшим, ніж у поверхні
Землі. Атмосфера Венери на 96,5 % складається з
вуглекислого газу. Не більше 3 % припадає на частку азоту.
Крім того, виявлено домішки інертних газів.
Атмосфера Венери простягається до висоти 5500 км.
Атмосфера Венери ділиться на дві області: тропосферу і
термосферу.
Марс. Атмосфера Марса на 95 % складається з
вуглекислого газу. Близько 4 % припадає на частку азоту і
складається з вуглекислого газу. Близько 4 % припадає на
частку азоту і аргону. Кисню і водяної пари в марсіанській
атмосфері менше, ніж 1 %. Середній тиск атмосфери на рівні
поверхні в 15000 разів менший, ніж на Венері, і в 160 разів
менше ніж на поверхні Землі.
Юпітер являє собою рідку кулю, що обертається, з
товстою атмосферою, яка тягнеться на 1000 км і складається
в основному з водню і гелію. Знаменита Велика Червона
пляма – це колосальний атмосферний вихор. Її ширина 1400
км, довжина 40000 км.
Сатурн. Його динамічна атмосфера також має пояси і
зони. Над видимими хмарами – дуже товстий шар туману.
Атмосфера Сатурна складається переважно з водню, гелію і
метану.

131