Page 61 - 4396
P. 61

Після підстановленняв систему (13.4) виразів (13.1) і (13.2), які пов'язують
               струми віток з вузловими напругами, система набуває такого вигляду:

                                   −   (       −   ) +   (          −   ) − І  дж   + І дж   = 0






                                       −   (        −   ) +   (         −   ) + І  дж   = 0                 (13.5)





                                   +   (       −   ) −   (         −   ) − І   дж   + І дж   = 0.






                     Після групування доданків з вузловими напругами в лівій частині кожного
               з  рівнянь  системи  (13.5)  і  перенесення  відомих  струмів  джерел  до  правих
               частин рівнянь формується стандартна система методу вузлових напруг:
                                   (  +   +   )            −        −          =   дж   −   дж





                                     −         + (  +   +   )            −         = −   дж              (13.6)





                                  −         −         + (  +   +   )             =   дж   −   дж .






                     Аналіз системи рівнянь (13.6) дозволяє зробити такі висновки:
                      -  складається  рівняння,  помножується  на  суму  провідностей  віток,
               увімкнених до даного вузла;
                     -  вузлові напруги, номери яких не збігаються з номером вузла, для якого
               складається дане рівняння, помножуються на взяті зі знаком мінус провідності
               віток, увімкнених між цим та іншими вузлами;
                     -  права частина кожного з рівнянь системи є алгебраїчною сумою струмів
               джерел, увімкнених до вузла, для якого складається рівняння; струми джерел,
               напрямлених до вузла, мають знак плюс, в іншому випадку — знак мінус.
                     Вказані  закономірності  покладено  в  основу  понять:  власна  провідність
               вузла, взаємна провідність вузлів і вузловий струм джерел.
                     Власною  провідністю  вузла  називається  сума  провідностей  всіх  віток,
               увімкнених  до  цього  вузла.  Власні  провідності  вузлів  завжди  додатні  і
               позначаються  подвійними              індексами,  що  повторюють  номер  вузла
               (  ,   тощо).


                     Взаємною  провідністю  вузлів  називається  сума  провідностей  віток,  які
               сполучають  два  незаземлених  вузли.  Взаємні  провідності  позначаються
               подвійним  індексом,  складеним  з  номерів  вузлів,  для  яких  ця  провідність  є
               спільною  (        =   ;         =     тощо).  Взаємні  провідності  завжди  від'ємні,


               якщо вузлові напруги направлені до базисного вузла.
                     Вузловим струмом джерел називається алгебраїчна сума струмів джерел,
               увімкнених  до  даного  вузла.  Струми  джерел,  спрямовані  до  вузла,  входять  у
               вузлові струми джерел зі знаком плюс, а струми джерел, спрямовані від вузла,
               — зі знаком мінус. У позначеннях вузлових струмів джерел використовується
               один числовий індекс, що відповідає номеру вузла (  ,    тощо).
                                                                              вз
                                                                                   вз

                     З урахуванням введених понять система рівнянь (13.6) матиме вигляд:
                                                  +          +           =   вз



                                                  +          +           =   вз     ,                                    (13.7)



                                                  +          +           =   вз



                                                              60
   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66