Page 38 - 4361
P. 38

8.11(2)  Скільки  постійних  і  тимчасових  реперів  слід
           встановити при польовому трасуванні 50 км траси?
                  8.12  Чому  дорівнює  допустима  нев’язка  ходу
           технічного нівелювання, якщо віддаль між твердими реперами
           21 км?
                  8.13  За  яких  умов  планово-висотною  основою  для
           знімальних  робіт  при  польовому  трасуванні  можуть  бути
           точки  траси і поперечники?
                  8.14  Через  які  проміжки  слід  виконувати  планову
           прив’язку траси теодолітного ходу при польовому трасуванні,
           якщо заплановані знімальні роботи масштабу 1:1000?
                  8.15 Через які проміжки і чому слід виконувати висотну
           прив’язку траси?


                  ЗМ 9 КАМЕРАЛЬНЕ ТРАСУВАННЯ

           9.1 Побудова осі траси на карті .
                                Камеральне  трасування  за  топографічними
           картами  виконується  головним  чином  на  попередній  стадії
           пошуків. Виконують його або способом спроб, або побудовою
           ліній заданого ухилу.
                  Спосіб  спроб  застосовують  у  рівнинній  місцевості  на
           ділянках вільних ходів. Між фіксованими точками  проводять
           на  карті  найкоротшу  трасу  і  складають  для  неї  поперечний
           профіль з проектом червоної лінії. На основі аналізу профілю
           виявляють  місця,  в  яких  трасу  доцільно  зсунути  вправо  або
           вліво, щоб висоти місцевості ближче підходили до проектних.
           Ці  місця  знову  трасують  і  складають  покращений  проект
           траси.
                  У  гірських  умовах  на  ділянках  напружених  ходів
           найбільш     розповсюдженним        прийомом      камерального
           трасування  є  знаходження  на  карті  в  заданому  напрямі  лінії






                                          38
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43