Page 11 - 4337

спорідненість (зв'язок за походженням), загальне й специфічне в
їхньому розвитку.
У кожному порівняльно-історичному дослідженні ставляться
конкретні пізнавальні цілі, які визначають коло джерел та

особливості застосування способів зіставлень і порівнянь об’єктів
дослідження і встановлення ознак схожості і відмінності між
ними.

3а характером схожості порівняння поділяють на історико-
генетичні та історико-типологічні, де схожість є результатом
закономірностей, притаманних самим об’єктам, і порівняння, де
схожість є наслідком взаємовпливу явищ. На цій основі

виділяють два види порівняльно-історичних методів:
порівняльно-типологічний, що розкриває схожість генетично не
пов'язаних об’єктів, і власне порівняльно-історичний, що фіксує

схожість між явищами як свідчення спільності їхнього
походження, а розходження між ними – як показник їхнього
різного походження.

2 ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ НАУКОВОЇ РОБОТИ

Будь-яке теоретичне дослідження потребує описування,
аналізу та уточнення понятійного апарату конкретної галузі
науки, тобто термінів і понять, що їх позначаютьm [2,16].

Термінологічний принцип передбачає вивчення історії
термінів і позначуваних ними понять, розробку або уточнення
змісту та обсягу понять, встановлення взаємозв'язку і

субординації понять, їх місця в понятійному апараті теорії, на
базі якої базується дослідження. Вирішити це завдання допомагає
метод термінологічного аналізу і метод операціоналізації понять.
Визначення понять слід формулювати, базуючись на

тлумачних та професійних словниках. Визначення обсягу і змісту
поняття дають через родову ознаку і найближчу видову
відмінність. Як правило, спочатку називають родове поняття, до

якого поняття, що визначається, входить як складова. Потім
указують на ту ознаку поняття, яка відрізняє його від усіх
подібних, причому ця ознака має бути найважливішою і

найсуттєвішою.

11