Page 15 - 4337

щодо її побудови, складу елементів, підсистем, компонентів,
особливостей внутрішніх і зовнішніх зв'язків.
Структуризація – засіб пізнання ступеня складності будь-
якого об’єкта чи процесу на всіх рівнях (від макро- до мікро-),

дослідження структури системи. Сутність процесу чи явища як
системи виявляється в їхній структурі, однак реалізується в їхніх
функціях (ролях, призначенні). Це дозволяє розглядати систему

як структурно-функціональну цілісність, в якій кожний елемент
(підсистема, компонент) має певне функціональне призначення,
яке має узгоджуватися із загальними цілями системи в цілому.
Рівень цілісності системи залежить від рівня відповідності її

структури і функцій головній меті системи.
Розрізняють функціональну залежність (у математичному
розумінні) і функціональне призначення (у соціальному

розумінні) досліджуваних об’єктів. На основі другого аспекту
формується уявлення про соціальні функції системи. Функція є
конкретизацією призначення системи, доводить доцільність

існування об’єкта або процесу в межах цієї системи. Функція –
це спосіб практичної реалізації призначення (цілі) системи.
У межах структурно-функціонального підходу досліджують

сутнісно-функціональну, функціонально-генетичну та
функціонально-логічну структуру системи. Перша з них виявляє
субстанційні елементи, підсистеми та компоненти системи, їх
сутнісні зв'язки та основні функції.

Друга – розкриває внутрішні закономірності розвитку і
функціонування системи (від простого до складного, від нижчого
до вищого, від генетично вихідного до генетично похідного,

включаючи у "знятому" вигляді моменти попереднього при
відносній самостійності).
Третя – виявляє логічно можливі відношення між функціями
системи: відношення переваги, домінування, супідрядності

(основна і допоміжні функції); відношення функціональної
рівнозначності або еквівалентності; відношення сполучення
(поєднання) (комбінована функція) та ін. У результаті

структурно-функціонального підходу створюються моделі
(описові, математичні, графічні) досліджуваної системи.
3агальнонауковою методологією вивчення об’єкта

дослідження є системно-діяльнісний підхід, який набув значного
поширення в сучасних наукових розробках. 3азначений підхід

15