Page 6 - 4337

Ідеї народжуються з практики, спостережень навколишнього
світу і потреб життя. В основі ідей лежать реальні факти і події.
Життя висуває конкретні завдання, однак часто не відразу
знаходяться продуктивні ідеї для їх вирішення. У такому разі на

допомогу приходить здатність дослідника проаналізувати ідеї,
погляди попередників, запропонувати новий, зовсім незвичний
аспект розгляду завдання, яке протягом тривалого часу не могли

вирішити при загальному підході до справи.
Вивчення історичного досвіду, визначення етапів
становлення, розвитку об’єкта дослідження та ідеї від часу
виникнення до стадії вирішення завдання значно збагачує

наукове дослідження, свідчить про достовірність його результатів
і висновків, підтверджує наукову об’єктивність і компетентність
дослідника.

Нова ідея – не просто зміна уявлень про об’єкт дослідження
– це якісний стрибок думки за межі сприйнятих почуттями даних
і, здавалося 6, перевірених рішень. Нові ідеї можуть виникати під

впливом парадоксальних ситуацій, коли виявляється незначний,
неочікуваний результат, який надто розходиться із
загальноприйнятими положеннями науки – парадигмами.

Отримання нових знань відбувається за схемою: парадигма –
парадокс – нова парадигма. Розвиток науки – це зміна парадигм,
методів, стереотипів мислення. Перехід від однієї парадигми до
іншої не піддається логічному опису, бо кожна з них відкидає

попередню і несе принципово новий результат дослідження, який
не можна логічно вивести з відомих теорій. Особливу роль тут
відіграють інтуїтивні механізми наукового пошуку, які не

ґрунтуються на формальній логіці.
Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус
будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її
вивчення у системі координат, що задається різними рівнями

методології науки.
Методологія (гр. methodos – спосіб, метод і logos – наука,
знання) – вчення про правила мислення при створенні теорії

науки.
Питання методології досить складне, оскільки саме це
поняття тлумачиться по-різному. Багато зарубіжних наукових

шкіл не розмежовують методологію і методи дослідження. У
вітчизняній науковій традиції методологію розглядають як

6