Page 77 - 4332

− сприяє стабілізації або приводить до дестабілізації
суспільного життя;
− формує правову систему, функціонує в її рамках або
виходить за межі правового поля.
Створення політичної системи розпочинається з поділу
суспільства на класи та з виникненням держави. З розвитком
суспільства та зростанням ролі держави політична система
стає все більш складною і розгалуженою.
Загалом політична система – це сукупність інститутів та
груп, які формують і розподіляють політичну владу та
здійснюють управління суспільними процесами, а також
репрезентують інтереси певних соціальних груп у рамках
відповідної правової системи і політичної культури.
Основними ознаками політичної системи є:
 взаємозв’язок групи елементів;
 утворення цими елементами певної цілісності;
 внутрішня взаємодія всіх елементів;
 прагнення до самозбереження, стабільності та
динамізму;
 здатність вступати у взаємовідносини з іншими
системами.
У політичній системі розрізняють чотири основних групи
елементів: політичні інститути, політичні відносини,
політичні норми, політичну свідомість і політичну культуру.
Відповідно до цих елементів виокремлюють
інституціональну, регулятивну, функціональну і
комунікативну підсистему політичної системи.
Інституціональну підсистему складають політичні
інститути, до яких належать власне політичні організації
(держава, політичні партії, політичні рухи), неполітичні
організації (об’єднання за інтересами), а також процеси їх
упорядкованого функціонування.
Регулятивну (або нормативну) підсистему утворює
сукупність політичних норм, за допомогою яких
здійснюється регулювання політичних відносин.
Функціональна підсистема політичної системи знаходить
вираження у політичному процесі і політичному режимі.

75