Page 130 - 4332
P. 130

як постійного засобу політичної боротьби аж до політичного
           тероризму.
              Критерієм поділу політичного екстремізму є ідеологічна та
           класова  орієнтація.  Рухи,  які  апелюють  до  цінностей  праці,
           заперечують експлуатацію, прагнуть до соціальної рівності й
           адресують  свою  ідеологію  робітничому  класові  –  це  “ліві”.
           “Праві”  –  адресують  свою  ідеологію  власникам  засобів
           виробництва, орієнтуються  на  приватну  власність,  соціальну
           нерівність.  Основними  різновидами  лівого  екстремізму  є
           анархізм  та  троцькізм,  а  правого  –  фашизм.  Потрібно
           охарактеризувати кожний з них.
              Анархізм  (від  грец.  anarchia  –  безвладдя)  –  це  ідейно-
           політична  течія,  яка  проголошує  своєю  метою  знищення
           держави і заміну будь-яких форм примусової влади вільною і
           добровільною  асоціацією  індивідів.  Критика  державного
           втручання  в  суспільне  та  приватне  життя  людей  зближує
           анархізм з лібералізмом, однак в позитивних програмах вони
           розходяться.    Якщо     лібералізм   підносить     “мінімальну
           державу”, яка створювала б  умови для ринкової конкуренції
           та охороняла порядок, то класичний анархізм виступає проти
           держави взагалі, за ліквідацію її як суспільного інституту.
              Абстрагуючись  від  конкретних  різновидів  анархізму
           (анархо-індивідуалізм, анархо-комунізм, анархо-синдикалізм),
           важливо вказати на те загальне, що притаманне їм усім. Так, в
           основі  анархістського  світогляду  лежить  індивідуалізм  та
           волюнтаристська невіра в існування яких-небудь об’єктивних
           законів  суспільного  розвитку.  Для  анархізму  історично
           характерні  також  захист  дрібної  форми  власності,  дрібного
           землекористування, проповідь тактики “прямої дії” і уявлення
           про  майбутній  суспільний  устрій  як  про  вільну  асоціацію
           виробництв, областей, комун.
              Про  різновиди  анархізму  можна  дізнатися  із  підручника
           “Політологія” (авт. Шляхтун П. П.), на стор. 562-563.
              Троцькізм – ідейно-політична доктрина, названа іменем її
           головного    теоретика     Льва    Троцького     (Бронштейна).
           Троцькізм  виник  на  поч.  ХХ  ст.  в  російському  робітничому
           русі   як   критика    ленінської    концепції    революції     і
           пролетарської  держави.  Основу  його  ідеології  і  практики

                                         128
   125   126   127   128   129   130   131   132   133   134   135